Page 22 - 4992

прообраз) - існуючий об'єкт, який проектувальник розглядає як
першоджерело, відправну точку творчого пошуку.
Проектна діяльність починається зі збору первинної інформації, яка, на
думку проектувальника, може визначальним чином вплинути на рішення
проектної задачі. Інформація послідовно вилучається з природного контексту і
включається до бази даних проектувальника у вигляді відеозапису,
звукозапису, фотофіксації, письмових заміток, зібраних зразків, графічних
зображень, графіків руху і т. п.
Наступним кроком стає вибір найбільш суттєвої інформації. Дані, вилучені
з контексту, компонують в нову схему (модель), яка вірно відображає реальний
світ, відповідає деякому ідеалу і творчому задуму архітектора-дизайнера, а
також дозволяє одним поглядом охопити як загальну форму майбутнього
середовища, так і характерні особливості її складових частин. Теоретична
модель вихідної ситуації повинна описувати об'єкт дослідження з різних точок
зору: історичної, культурної, архітектурно-містобудівної, художньої,
соціальної, економічної, виробничої, управлінської, організаційної,
морфологічної.
У результаті дослідження моделі вихідної ситуації відбувається визначення
потреби або ряду потреб потенційних споживачів майбутнього середовища.
Це призводить до появи ідеї змінити ситуацію на краще. Цю ідею
висловлюють як вихідну мету проектування, де в загальних рисах окреслюють
те необхідне, що повинен зробити проектувальник для задоволення
встановлених потреб. Мета проектування формулюється таким чином, щоб
вона увібрала в себе істотний зміст проблеми і переформатувала його в
установку до подальшої діяльності.
З'ясувавши мету проектування, визначають засоби, необхідні для її
досягнення. Якщо цих коштів не існує або ті, які є в наявності, вимагають
удосконалення, роблять докладний і повний опис якостей і властивостей
майбутнього стану фрагмента матеріально-просторового середовища у вигляді
завдання на проектування. Завдання повинно спрямовувати зусилля
проектувальника в певному напрямку, разом з тим, воно не повинно
обмежувати творчу думку, методи і засоби досягнення мети.

5.2. Розробка дизайн-концепції
Розробка дизайн-концепції передбачає формування гіпотез щодо шляхів
вирішення завдання і вибору стратегії проектування; генерування задуму -
концептуальної моделі, яка включає та узагальнює форми організації
суспільних процесів, функціонування, стану і структуру архітектурного
середовища.
Накопичення певної кількості вихідних даних сприяє виникненню у
проектувальника специфічного стану свідомості - стану інтелектуальної
готовності до подальшого інтуїтивного висунення ідей. Вихідна ідея або
проектна гіпотеза - ланка, яка з'єднує передпроектний аналіз і власне
проектування. Вихідний задум конкретизується, наповнюється змістом,
розгортається, у свідомості проектувальника формується «внутрішня модель»

21