Page 20 - 497

селі Красенівка. До 20-ти років жив Іван з батьками, а потім
подався шукати роботу і знайшов її в артілях вантажників в
Севастополі та Феодосії. З ранку до вечора носив Піддубний
багато пудові мішки і носив їх так, ніби то були іграшкові
клуночки. Помітили силу хлопця вантажники, просили
поборотися, а він не хотів, казав: треба працювати, якось
приїхав до Феодосії цирк, де виступали борці-професіонали.
Щовечора пропонували глядачам поборотись з кимось з них.
Бажаючих не було. Хто ж наважиться вийти проти силачів.
Івана Піддубного запросили товариші в цирк і він не
побоявся вийти на килим.
- З ким хочете поборотися ? Запитав представник
адміністрації.
- А з усіма по черзі - незворушно відповів вантажник.
Піддубний поклав на лопатки багатьох відомих борців, і лише
з чемпіоном Росії Петром Яновським у нього була нічия.
Суттєва деталь : Яновський важив 140 кг, Піддубний 107 кг. З
цього часу почалось все. Івана Піддубного любили всі вчені і
письменники. Свою дружбу пропонували йому Олександр
Іванович Купрін, Максим Горький. Під час зустрічі з Іваном
Піддубним Максим Горь-кий казав :" Ви уособлення сили
нашого народу", хоча Максим Горький знав, що Іван
Піддубний є представник українського народу. В Росії було
чимало талановитих борців однак Іван Піддубний відрізнявся
серед них. І не тільки тому, що був найталановитіший. Він був
передусім чесний, принциповий чоловік. Іван Піддубний був
непереможним, хоча у 1903 році судді порушили правила
змагань разом з французьким борцем Ле Буше, тобто Ле Буше
намастив своє тіло олією і весь час тікав від Піддубного, а на
завершенні сутички переможцем визначили француза.
Наступного року на чемпіонаті світу в Петербурзі Піддубний