Page 39 - 4962

соціально-політичним інститутом, тому метою їх діяльності є
захист одночасно економічних, соціальних та політичних
інтересів своїх членів.
На рівні держави трудові відносини регулює Кодекс
законів про працю України (КЗпП). Цей Кодекс регламентує,
в першу чергу, зміст, виникнення і припинення трудових
відносин, права і обов'язки сторін трудової угоди, винагороди,
відпустки і звільнення, прийняття на роботу, працю жінок і
неповнолітніх, вирішення трудових спорів. Рішення Кодексу
застосовуються в усіх випадках трудових відносин, якщо
конкретні нормативи не передбачають іншого. Значна роль у
Кодексі відводиться охороні праці, основною метою якої є
запобігання загрозам для життя і здоров'я працівника, які
можуть виникнути під час виконання роботи.
На рівні підприємства трудові відносини регулюються
трудовим договором, тобто угодою між працівником і
власником (або уповноваженим ним органом чи особою).
Трудовим договором передбачені зобов'язання сторін:
працівника – виконувати ту роботу, яку визначено цим
договором, дотримуватися внутрішнього трудового
розпорядку; власника (або уповноваженого ним органу чи
особи) – виплачувати працівникові заробітну плату й
забезпечувати умови праці, які є необхідними для виконання
роботи і передбачені законодавством про працю, колективним
договором.
Трудовий договір може бути:
 безстроковим, що укладається на невизначений строк;
 на визначений строк, встановлений за погодженням
сторін;
 таким, що укладається на час виконання певної
роботи.
На кожному підприємстві ведуть Книгу наказів
(розпоряджень) про приймання, переведення і звільнення з
роботи працівників, які працюють за трудовим договором.

38