Page 31 - 4949

положенням апріорним, але не чистим, оскільки поняття
зміни може бути отриманим лише з досвіду...
Якими є речі в собі і відособлено від усієї сприйнятливості
нашої чуттєвості, нам цілком невідомо. Ми не знаємо нічого,
крім властивого нам способу сприймати їх, який до того ж не
є обов'язковим для будь-якої істоти, хоча й повинен бути
притаманним кожній людині. Ми маємо справу тільки з цим
способом сприймання. Простір і час є чистими формами
його, a відчуття взагалі є його матерією. Простір і час ми
можемо пізнавати тільки a priori, тобто до всякого дійсного
сприйняття, і тому вони називаються чистим спогляданням;
відчуття ж є тим у нашому пізнанні, завдяки чому воно
називається апостеріорним пізнанням, тобто емпіричним
спогляданням. Простір і час, безумовно, з необхідністю
належать нашій чуттєвості, якими б не були наші
відчуття».
(Філософія. Хрестоматія: Навч. посібник / За ред.
Дротянко Л. Г., Матюхіної О. А., Онопрієнка В. І. – К.: Вид-во
НАУ, 2009. – С. 61-62.).

Рекомендована література та першоджерела
для опрацювання теми

1. Андрусів Л.З. Філософія [Електронний ресурс]:
конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. – С. 55-
64.
2. Гегель Г. В. Філософія Духу // Філософія. Природа,
проблематика, класичні розділи. Хрестоматія: навч. посібн. /
В. П. Андрущенко, Г. І. Волинка, Н. Г. Мозгова та ін.; За ред.
Г. І. Волинка. – К.: Каравела, 2010 . – С. 40-43.
3. Губар О. М. Філософія: інтерактивний курс лекцій:
Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 158-
170.

30