Page 53 - 4948
P. 53
зон. Ці структури, названі яньшаньськими, представляють
своєрідну рису тектоніки Китаю. Формування їх починалося в
мезозої й особливо інтенсивно відбувалося наприкінці юри і
крейдового періоду, коли Китайська платформа випробувала
сильне роздроблення під час складчастості мезозойських
систем Тихоокеанського поясу й Індокитаю.
За ступінню тектонічної активності Китайська
платформа поділяється на дві частини поясом герцинської
складчастості Циньлинь, що відходить від Куньлуня.
Північна частина — Північнокитайська платформа,
відносно менш рухлива, південна частина — сильно
активізована Південнокитайська платформа з більш повним і
потужнім осадовим чохлом і більш різко вираженими
яньшаньськими дислокаціями, що супроводжувалися
вулканізмом.
У межах Північнокитайської платформи виділяються дві
великі синеклізи — Ордоська і Північнокитайська. Усі
синеклізи Китайської платформи, як північної, так і південної
її частин, характеризуються кутуватими обрисами й обмежені
звичайно великими розломами.
На Південнокитайській платформі виділяються
Сичуанська і південніше Гуанси-Гуйчжоуська синеклізи
(рис. 3.7).
Історія геологічного розвитку
У мезозойський і кайнозойський час на всій території
Китаю інтенсивно проявлялися тектонічні рухи, в результаті
яких були сформовані гірські споруди і міжгірські западини
Східного Китаю, був зім'ятий платформний чохол, широко
проявився магматизм (у т.ч. гранітоїдний), особливо в межах
пізньомезозойського вулкано-плутонічного поясу південно-
східного узбережжя країни. З цими структурами пов'язані
родовища кам’яного вугілля, нафти, газу в неотектонічних
западинах, руд вольфраму, олова, сурми, ртуті та ін.
Корисні копалини
Із структурами фундаменту платформ пов’язані
родовища залізистих кварцитів, золота, алмазів, слюди. З
платформовим чохлом пов’язані родовища кам’яного і бурого
вугілля (Сичуанський, Ордоський, Таримський
кам’яновугільні басейни), нафти і газу (Північнокитайська
западина, басейн Сичуань), руд міді, заліза (провінції Сичуань
і Гуйчжоу) і поліметалів та інших корисних копалин.
52