Page 21 - 4937
P. 21

спостерiгаємо,    наявний    лиш     газовий   фон,    зумовлений
                           вмiщаючими  у  породах  розсiяним  газом,  концентрацiя  якого
                           набагато менша, нiж у покладi. Таким чином, у товщi порiд над
                           покладом i поверхневих шарах iснують завдяки процесам мiграцiї
                           пiдвищенi  в  порiвняннi  з  фоном  концентрацiї  мiгруючих  з
                           покладу  газiв.  Цi  пiдвищенi  концентрацiї  мiгруючих  з  покладу
                           газiв, розмiщених певним чином над площею покладу, прийнято
                           називати  “газовими  аномалiями”.  Такi  газовi  аномалiї  наявнi  у
                           кожному  горизонтi  над  нафтогазовим  покладом  по  всьому
                           стратиграфiчному розрiзу аж до поверхневих вiдкладiв.
                                   Основною  задачею  при  геохiмiчнiй  зйомцi  є  пошуки
                           нових  родовищ  нафти  i  газу,  закладання  пошукових  і
                           розвідувальних свердловин в місця скупчень вуглеводнів шляхом
                           виявлення  площових  i  профiльних  газових  аномалiй  у  тих  чи
                           iнших  геохiмiчних  газових  показниках,  отриманих  в  результатi
                           вивчення газонасиченостi рiзних горизонтiв.
                                   Найбiльш     простi     геохiмiчнi    ознаки     (критерiї)
                           нафтогазоносностi, якi дають початкову загальну характеристику
                           вуглеводневого  газового  складу,  -  це  концентрацiя  метану,
                           сумарні  концентрації  ненасичених  вуглеводневих  газів,  сумарні
                           концентрації насичених вуглеводневих газів.
                                   Для встановлення  таких критерiїв нафтогазоносностi при
                           газохiмiчнiй  зйомцi  необхiдно  виявити  закономiрностi  у
                           розповсюдженні  мiкроконцентрацiї  цих  вуглеводневих  газiв  у
                           підповерхневих відкладах шляхом обробки великих сукупностей
                           аналiтичних  даних  за  допомогою  методiв  математичної
                           статистики.
                                   Теоретичною  передумовою  газогеохімічного  способу
                           прогнозування перспектив нафтогазоносності є відомі положення
                           про існування ореолів розсіювання  вуглеводневих газів  в товщi
                           осадових порід, що перекривають нафтогазові скупчення.
                                   На  очікуваний  результат  прогнозування  перспектив
                           нафтогазоносності має вибір системи спостережень i раціональне
                           розміщення  пунктів  вiдбору  проб.  Пiд  системою  спостережень
                           розуміється  просторове  положення  пунктів  вiдбору  проб  для
                           одержання  газогеохімічної       інформації,  з  метою  оцінки
                           перспектив  нафтогазоносності  досліджуваної  території.  В
                           практиці  геолого-геохiмiчних  досліджень  віддають  перевагу
                           регулярним сіткам в зв’язку із необхідністю обробки результатів
                                                          21
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26