Page 17 - 4937
P. 17

2 Розкрийте суть методу визначення смолистих речовин.
                                  3  Назвіть  фізико-хімічні  характеристики  смолисто-
                           асфальтенових речовин.
                                  4 Які прилади використовують для визначення смолисто-
                           асфальтенових речовин?

                                            ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА №4
                                ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АСФАЛЬТЕНІВ У НАФТІ

                                    Мета  роботи:  вивчення  фізико-хімічних  властивостей  і
                           закріплення  знань  з  методики  визначення  вмісту  асфальтенів  у
                           нафті.

                                           Основні  теоретичнi  положення.

                                   Асфальтени  є  найбільш  складними  сполуками  нафт.  Це
                           гетероатоатомні сполуки  з  молекулярною  масою  в  межах 1000-
                           6000.  У  нафті  вони  можуть  знаходитись  у  вигляді  колоїдних
                           частинок.
                                   Асфальтени  від  смол  відрізняються  мало.  Їх  розділення
                           ведеться  за  аналітичними  ознаками.  Типові  асфальтени  не
                           розчинні  в  нищих  метанових  вуглеводнях  (С 3-С 7).  Вміст
                           асфальтенів в нафтах коливається в широких межах (0-17 %), але
                           здебільшого не перевищує 3-5 %.
                                   Асфальтени  у  чистому  вигляді  –  тверді,  порошкоподібні
                                                                                            3
                           речовини бурого або чорного кольору з густиною біля 1140 кг/м .

                                            Порядок  проведення  роботи.

                                  Досліджувану  нафту  добре  перемішують  на  протязі  3
                           хвилин.
                                  Нафту  (5-6  г)  зважують  у  сухій  колбі  екстракційного
                           апарату  з  точністю  до  0,01  г  і  доливають  100  мл  ефіру
                           петролейного або гексану;
                                  Складають екстракційний апарат (рис. 4.1), встановлюють
                           його  колбу  у  термостат,  доводять  температуру  до  кипіння
                                            0                                0
                           розчинника (55  С для ефіру петролейного та 69  С для гексану).
                           Кип’ятять 30 хвилин. Дають охолонути.

                                                          17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22