Page 20 - 4937
P. 20

Основні теоретичні положення.

                                   Геохімічні  методи  пошуків  нафти  і  газу  базуються  на
                           виявленні  ореолів  розсіювання  вуглеводневих  компонентів
                           родовищ нафти і газу та їх зв’язку з геологічною будовою району
                           пошуків. У залежності від конкретних пошукових задач, об’єкта
                           дослідження  та  виду  аналітичних  визначень  в  геохімічних
                           методах  пошуків  нафти  і  газу  використовуються  такі  методи:
                           газогеохімічний, біохімічний, бітумінологічний та деякі інші.
                                  Газогеохімічний     метод    основний     у   геохімічному
                           комплексі,  що  базується  на  вивченні  якісного  та  кількісного
                           складу  газів  у  керні,  шламі,  глинистому  розчині  та  грунтах
                           (вільний і сорбований газ). Мета методу - виявлення по газовим
                           показникам просторового положення аномалій і, з врахуванням
                           геологічної  будови  району,  оцінка  достовірності  зв’язку  цих
                           аномалій  з  наявністю  на  глибині  покладів  нафти  і  газу.
                           Газогеохімічний метод застосовується як самостійний метод або
                           разом  з  іншими  методами  на  всіх  стадіях  пошуків  покладів
                           нафти і газу.
                                   Прямi  геохiмiчнi  методи  пошукiв  родовищ  нафти  i  газу
                           заснованi на явищах мiграцiї вуглеводнiв вiд покладiв до денної
                           поверхнi.  Газовi  геохiмiчнi  дослiдження  представляють  собою
                           прямi  методи  пошукiв  нафти  i  газу,  що  базуються  на  виявленi
                           ознак нафтоносностi в неглибоко залягаючих шарах у виглядi тих
                           чи    iнших    концентрацiй     вуглеводнiв    газiв   у   породах
                           дослiджуваної площi.
                                   Мiграцiйний     вуглеводневий     потiк,   що    йде    вiд
                           нафтогазового  покладу,  утворює  деякий  ореол  розсiювання
                           навколо  цього покладу,  який проявляється i в верхнiх частинах
                           розрiзу  площi.  Мiгруючи  iз  покладу  (або  групи  покладiв)
                           вуглеводнi  мають  неоднакову  концентрацiю  в  рiзних  гiрських
                           породах  по  шляху  мiграцiї.  Це  залежить  вiд  пористостi  i
                           проникностi  порiд, розчинення,  i  сорбцiї газу,  тиску  газу,  явищ
                           випаровування  i  конденсацiї  вуглеводнiв  в  залежностi  вiд
                           температурних умов i тискiв, що iснують на рiзних глибин ах. У
                           зв’язку  з  тим,  що  мiгруючi  вуглеводнi  мають  певний  характер
                           розподiлення у розрiзу на шляху руху вiд покладу нафти i газу до
                           земної    поверхнi.   За  межами  ореолу  розсiювання,  що
                                                          20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25