Page 195 - 4928

Основи машинобудівного креслення

Запис покриття виконують у рядок. Перераховані вище складові відокремлюють
крапками, за винятком матеріалу і товщини покриття. Позначення способу отримання
покриття і його матеріал необхідно писати з великої літери, всі інші складові – з малої.
Приклади запису покриття:
Ц12.хр – цинкове покриття завтовшки 12 мкм, хроматоване;
Хим.Фос.прм – хімічне фосфатне просочене маслом;
Ан. Окс.хр – покриття окисне анодизаційне з хроматуванням.
Всі дані, потрібні для виконання покриття, показують у технічних вимогах до кресленика.
Якщо покриття однакове для всіх поверхонь виробу, то запис виконують за типом «Покриття
Хтв24». При нанесенні однакового покриття лише на деякі поверхні їх позначають однією
буквою (рис. 10.11 а) і записують: «Покриття поверхонь А ..». Наносячи різне покриття,
поверхні виробу позначають різними буквами (рис. 10.11 б) і записують: «Покриття поверхонь
А ..., поверхонь Б –...». Якщо якусь частину поверхонь деталі треба залишити без покриття (рис.
10.11 в), то записують так: «Покриття ..., крім поверхні А».

а) б) в)
Рисунок 10.11 – Варіанти позначення покриття на кресленику

Якщо поверхня, на яку наносять покриття, має
складну конфігурацію або обмежена за розмірами,
її додатково обводять потовщеною штрих-
пунктирною лінією на відстані 0,8 ... 1 мм від лінії
контуру, позначають однією буквою (рис.10.12 а,
б) і роблять напис за типом «Покриття поверхні
А...». Розміри, що визначають положення
поверхні, на яку потрібно нанести покриття, можна а) б)
не вказувати, якщо вони зрозумілі з кресленика, Рисунок 10.12
якщо ні – вказують розміри, які визначають
положення цих ділянок поверхні (рис.10.12 б).
Під термічною обробкою розуміють технологічний процес, який складається з
нагрівання до певної температури та швидкого або повільного охолоджування виробу.
У результаті термічної обробки метал змінює структуру і набуває потрібних механічних
або фізико-хімічних властивостей. Основними видами термічної обробки є відпал,
гартування, ціанування.
На креслениках виробів, які піддають термічній та іншій обробці, наводять показники
властивостей матеріалу: твердість HRC; HRB; HRA; HB; HV, границю міцності, границю
пружності, ударну в'язкість та ін. Глибину обробки поверхні позначають буквою h.
Твердість металу вимірюють:
за Роквеллом (ГОСТ 9013-59) – по шкалі A (HRA), шкалі В (HRB) або шкалі С (HRC);
за Брінеллем (ГОСТ 9012-59) – НВ;
за Віккерсом (ГОСТ 2999-75) – HV.
Записують твердість металу так: HRB 90...96 – твердість за шкалою В Роквелла в межах
90 – 96 одиниць; HV 500...550 – твердість за Віккерсом у межах 500-550 одиниць та ін.

195