Page 45 - 4906

Основна стадія виконання робочого кресленика нічим не відрізняється від
аналогічної для ескізу.

Нанесення на креслениках познак шорсткості поверхні
Кресленик деталі повинен обов’язково містити інформацію про якість її поверхонь,
отриману в наслідок обробки – шорсткість поверхні деталі, що визначається
мікронерівностями, які з’являються в результаті виготовлення (обробки) у вигляді
гребінців і западин різної величини і форми.
Під шорсткістю поверхні (ГОСТ 2789-73) розуміють сукупність нерівностей з
відносно малими кроками, виміряну на певній довжині l, яку називають базовою.
Для нормування і оцінки шорсткості поверхонь стандарт установлює шість різних
параметрів шорсткості. При виконанні більшості креслень використовують два основних
параметрав:
R a - середнє арифметичне відхилення профілю;
R z - висоту нерівностей профілю по десяти точках;
Висота мікронерівностей поверхні визначається в мікрометрах. Переважно
рекомендується використовувати параметр Ra.
Шорсткість поверхонь деталі визначається по опису та умовах роботи виробу та
даної деталі у виробі.
В таблиці 2.1 наведені числові значення параметра Ra для позначення шорсткості
поверхонь, отриманих різними способами механічної обробки.

Таблиця 2.1 – Нормування шорсткості поверхонь залежно від обробки

Технологія виготовлення поверхонь Параметр Ra , мкм
Чорнове точіння, фрезерування, стругання 6,3 … 50
Чистове точіння, фрезерування, стругання, свердління 1,6 … 12,5
Шліфування, розгортання, протягування 0,1 … 1,6
Операція доведення 0,025 … 0,2

В таблиці 2.2 наведені числові значення параметра Ra з урахуванням
експлуатаційних вимог щодо шорсткості поверхонь залежно від їх функціонального
призначення.

Таблиця 2.2 – Нормування шорсткості поверхонь залежно від призначення

Характеристика поверхонь Параметр Ra, мкм
Вільні (неробочі) поверхні 6,3 і грубіші
Спряжені поверхні без взаємного переміщення в процесі роботи 1,6 … 6,3
Спряжені поверхні зі взаємним переміщення (ковзанням 0,1 … 1,6
Декоративні поверхні 0,4 … 1,6

Значення параметра шорсткості вказується під умовною познакою, яка передбачена
ГОСТ 2.309-73. На рис. 2.31 наведено три умовних познаки для позначення шорсткості
поверхні на кресленику деталі:
• для поверхонь, вид обробки яких конструктором не встановлений (рис. 2.31 а);
• для поверхонь, які утворюються в процесі видалення шару матеріалу,
наприклад точіння, фрезерування, свердління тощо (рис. 2.31 б);
• для поверхонь, які утворюються за рахунок пластичної деформації металу без
зняття поверхневого шару матеріалу, наприклад литтям, штампуванням,
прокатом або не обробляються за даним креслеником (рис. 2.31 в).

44