Page 47 - 4906

Рисунок 2.35 – Приклад позначення різної шорсткості поверхонь

Якщо у деталі є поверхні, які не обробляються за даним креслеником, у верхньому
правому куті перед познакою в дужках ставлять познак необробленої поверхні (рис. 2.36).

Рисунок 2.36 – Приклад позначення шорсткості не оброблених поверхонь

Позначення матеріалу деталей
Робочий кресленик деталі повинен містити відомості про матеріал, з якого має бути
виготовлена деталь та які заносять у відповідну графу основного напису.
Згідно з ГОСТ 2.109-73 познаки матеріалу повинні містити:
− назву матеріалу;
− його марку, якщо вона встановлена для нього;
− номер стандарту або технічних вимог.
Розглянемо деякі марки конструкційних матеріалів, та приклади їх позначення на
креслениках.
Чавун – це сплав заліза з вуглецем, кількість якого перевищує 2%, та з іншими
елементами. Розрізняють звичайні сірі, ковкі високоміцні, антифрикційні, модифіковані
чавуни та інші.
Виливки із звичайного сірого чавуну (з пластинчастим графітом) виготовляють
марок СЧ 00, СЧ 12-28, СЧ 15-32, СЧ 18-36, СЧ 21-40,СЧ 24-44, СЧ 28-48 тощо (ГОСТ
1412-85). Перше число в марці показує мінімальну границю міцності на розтягання, а
друге – границю міцності на згинання.
Приклад умовної познаки звичайного сірого чавуну – СЧ 18-36 ГОСТ 1412-85.
Ковкі чавуни дістають термічною обробкою білих чавунів. Найпоширеніші такі їх
марки: КЧ 30-6, КЧ 33-8, КЧ 35-10, КЧ 37-12, КЧ45-6 та ін. (ДСТУ 2891-94) Перше число
в марці показує мінімальну границю міцності на розтягання, а друге – відносне
подовження у відсотках.
Приклад умовної познаки ковкого чавуну – КЧ 33-8 ДСТУ 2891-94.

46