Page 40 - 4906
P. 40

Шпилькове з’єднання
                         Шпилькове  з’єднання  включає  шпильку,  гайку,  шайбу  і  з’єднувальні  деталі
                  (рис.  2..24).  Одна  з  деталей  має  глухий  отвір  з  нарізю  –  гніздо,  в  яке  загвинчується
                  нарізевий кінець шпильки (посадковий), а решта деталей , що з’єднуються ,мають отвір
                  для проходу шпильки. На вільний кінець (стяжний) шпильки надягається деталь (деталі),
                  потім шайба і нагвинчується гайка.
                         На рисунку 2.24 а показано конструктивне зображення шпилькового з’єднання, яке
                  викреслене за дійсними розмірами, взятими з відповідних стандартів.
                         На  рисунку  2.24  б  подано  спрощене  зображення  шпилькового  з’єднання,  яке
                  виконане також за умовним співвідношенням розмірів залежно від зовнішнього діаметра
                  нарізі на стрижні
                         На рисунку 2.24 в подано конструктивне зображення шпилькового з’єднання, яке
                  виконане за умовним співвідношенням розмірів залежно від зовнішнього діаметра нарізі
                  на стрижні аналогічно болтовому.


































                               а)                           б)                             в)
                                Рисунок 2.24 – Варіанти зображення шпилькового з’єднання

                         Глибину  посадкового  нарізевого  гнізда  визначають  за  формулою  l 3=l 1+l 2,  в  якій
                  l 1=d – для сталі, l 1=1,25d – для чавуну, l 1=2d – для легких сплавів. легких сплавів. l 1=6Р,
                  де Р – крок нарізі, l 1=4Р. При конструктивному зображенні шпилькового з’єднання лінію
                  границі  нарізі  посадкового  кінця  шпильки  умовно  суміщують  з  лінією  роз’єднання
                  деталей.

                         Паяні з’єднання
                         При  з’єднанні  пайкою  нероз’ємне  з’єднання  виходить  в  результаті  місцевого
                  нагріву  деталей,  що  з’єднуються  нижче  температури  їх  автономного  плавлення  і
                  заповнення зазору між ними розплавленим припоєм.
                         Використовуються  різноманітні  за  властивостями  олов’яно-свинцеві,  мідно-
                  цинкові, срібно-мідні припої різних марок. Наведемо приклади їх позначень:
                         Припій ПОС-10 - плавиться при температурах 268 ... 299 °;
                         Припій марки ПОС-40 - при 183 ... 238 °, містять олово і свинець;
                         Припій ПСР-70 - плавиться при температурах 715 ... 740 °, містить срібло і мідь;



                                                                                                             39
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45