Page 207 - 4902

ків із фактичними виникає можливість вже на ранніх стадіях виявити
загрози валютній безпеці, а отже, вчасно застосувати заходи з метою
попередження реалізації потенційних загроз.

Основними загрозами валютній безпеці країни є такі:
– низький рівень довіри до національної валюти та значна
підвладність валютного ринку спекулятивним настроям;
– тривале існування від’ємного сальдо платіжного балансу або,
навпаки, значне позитивне сальдо, зумовлене масованим надходжен-
ням іноземних спекулятивних капіталів;

– специфічна структура зовнішньої торгівлі, коли в експорті до-
мінують товари з низьким вмістом доданої вартості, а в імпорті – з
високим. Це порушує еквівалентність зовнішнього обміну країни;
– недостатній рівень інституційного розвитку валютної сфери,

насамперед у сфері термінового сегмента валютного ринку та систе-
ми інструментів страхування валютних ризиків;
– низька ефективність методів дисконтної політики (дисконтна
політика – це сукупність заходів центрального банку щодо регулю-
вання облікової ставки), що позбавляє центральний банк можливості
впливати на зовнішню ціну валюти (валютний курс) шляхом коригу-
вання її внутрішньої ціни (процентної ставки);

– висока інфляція, яка підриває купівельну спроможність наці-
ональної валюти та створює передумови для її наступної девальвації;
– незбалансовані (відкриті) валютні позиції суб'єктів валютних
відносин (наприклад, створення банками довгих валютних позицій з

метою накопичення валюти для майбутніх платежів веде до виник-
нення дефіциту іноземної валюти на національному валютному рин-
ку та девальвації національної валюти), необхідність стримування
ревальційного/девальваційного тиску з боку потоків капіталу;
– невиважена бюджетна політика. По-перше, надмірна складова
соціальних видатків може стимулювати сукупний попит, який буде

задовольнятися внаслідок масованого надходження імпорту; по-дру-
ге, фінансування потреб бюджету шляхом реалізації державних цін-
них паперів нерезидентам на внутрішньому ринку посилює загрозу
«втечі» капіталу з країни за несприятливого розгортання подій;
– прискорена лібералізація регулювання руху капіталів, що мо-

же зумовити неконтрольований рух короткострокових спекулятив-
них капіталів, нестабільність яких загальновідома;
– прорахунки у політиці управління міжнародними резервами, їх
нестача загрожує неспроможністю країни обслуговувати свої зов-
нішні борги, тоді як їх швидке нарощування шляхом викупу інозем-
ної валюти може супроводжуватися випуском грошової маси в обіг і

.