Page 207 - 4902
P. 207

ків із фактичними виникає можливість вже на ранніх стадіях виявити
             загрози валютній безпеці, а отже, вчасно застосувати заходи з метою
             попередження реалізації потенційних загроз.

                   Основними загрозами валютній безпеці країни є такі:
                   –  низький  рівень  довіри  до  національної  валюти  та  значна
             підвладність валютного ринку спекулятивним настроям;
                   – тривале існування від’ємного сальдо платіжного балансу або,
             навпаки, значне позитивне сальдо, зумовлене масованим надходжен-
             ням іноземних спекулятивних капіталів;

                   – специфічна структура зовнішньої торгівлі, коли в експорті до-
             мінують товари з низьким вмістом доданої вартості, а в імпорті – з
             високим. Це порушує еквівалентність зовнішнього обміну країни;
                   –  недостатній  рівень  інституційного  розвитку  валютної  сфери,

             насамперед у сфері термінового сегмента валютного ринку та систе-
             ми інструментів страхування валютних ризиків;
                   – низька ефективність методів дисконтної політики (дисконтна
             політика – це сукупність заходів центрального банку щодо регулю-
             вання облікової ставки), що позбавляє центральний банк можливості
             впливати на зовнішню ціну валюти (валютний курс) шляхом коригу-
             вання її внутрішньої ціни (процентної ставки);

                   – висока інфляція, яка підриває купівельну спроможність наці-
             ональної валюти та створює передумови для її наступної девальвації;
                   – незбалансовані (відкриті) валютні позиції суб'єктів валютних
             відносин (наприклад, створення банками довгих валютних позицій з

             метою накопичення валюти для майбутніх платежів веде до виник-
             нення дефіциту іноземної валюти на національному валютному рин-
             ку  та  девальвації  національної  валюти),  необхідність  стримування
             ревальційного/девальваційного тиску з боку потоків капіталу;
                   – невиважена бюджетна політика. По-перше, надмірна складова
             соціальних видатків може стимулювати сукупний попит, який буде

             задовольнятися внаслідок масованого надходження імпорту; по-дру-
             ге, фінансування потреб бюджету шляхом реалізації державних цін-
             них паперів нерезидентам на внутрішньому ринку посилює загрозу
             «втечі» капіталу з країни за несприятливого розгортання подій;
                   – прискорена лібералізація регулювання руху капіталів, що мо-

             же  зумовити  неконтрольований  рух  короткострокових  спекулятив-
             них капіталів, нестабільність яких загальновідома;
                   – прорахунки у політиці управління міжнародними резервами, їх
             нестача  загрожує  неспроможністю  країни  обслуговувати  свої  зов-
             нішні борги, тоді як їх швидке нарощування шляхом викупу інозем-
             ної валюти може супроводжуватися випуском грошової маси в обіг і



                                                             .
   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212