Page 37 - 4901

Оборотні засоби мають матеріально-речовий і грошовий вираз.
У матеріально-речовому виразі оборотні засоби виступають грошовими коштами, авансованими
в запаси, частина з яких є предметами праці, які беруть участь в одному процесі виробництва і повністю
переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції, через що потребують постійного
відтворення у натуральній формі.
Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської
діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.
У грошовому виразі оборотні засоби є коштами та розрахунками, які функціонують у сфері
купівлі-продажу і обслуговують процес руху готової продукції. Це кошти в касі, на розрахунковому
рахунку та в розрахунках підприємства з покупцями, постачальниками, працівниками, за претензіями,
кредитами банків тощо.
Запаси забезпечують безперервність виробничого процесу, а кошти та розрахунки – реалізацію
виробленої продукції на ринку і отримання грошових засобів, що гарантують благополуччя
підприємства.
Витрати майбутніх періодів, з одного боку, є різновидом незавершеного виробництва та
являють собою витрати, понесені у поточному періоді, але які будуть віднесені на собівартість
продукції в наступному звітному періоді. З іншого боку, ці витрати відрізняються від незавершеного
виробництва тим, що, будучи понесеними, водночас, вони відносяться на собівартість не відразу, а
поступово у наступних періодах і, як правило, є грошовими сумами.
Джерела формування оборотних засобів наступні: прибуток, банківські і комерційні кредити,
акціонерний капітал, пайові внески, бюджетні засоби, перерозподілені ресурси, кредиторська
заборгованість та інші.
До нормованих засобів відносяться ті, які необхідні для забезпечення безперервної роботи
підприємства, для них розраховуються норми і нормативи.
Норма ОЗ – відношення запасів тих чи інших матеріальних цінностей до їх добової потреби.
Норма визначається у днях або відсотках.
Норматив оборотних засобів – це планова мінімальна величина оборотних засобів необхідна для
забезпечення нормальної роботи підприємства. Загальний норматив по підприємству визначають як
сума часткових нормативів за окремими групами нормованих оборотних засобів:
Н= Н і,, (5.1)
де Н і – частковий норматив і-ої групи ОЗ, який визначається за формулою
Н і = q i m i , (5.2)
де q i - норма запасу і-ої групи ОЗ, днів; m i - величина одноденних витрат за цією ж групою ОЗ
(середньодобова потреба), грн, яку розраховують так:
m і = М і /360, (5.3)
де М і - річна потреба в і-тій групі ОЗ, грн..
Час, за який ОЗ проходять період виробництва і обігу, тобто здійснюють повний кругообіг,
називають тривалістю обороту ОЗ. Це усереднений показник використання ОЗ, який визначають як:
Т об = 360/k об , (5.4)
де k об - число оборотів ОЗ за рік, або коефіцієнт оборотності (швидкість обертання ОЗ).
Коефіцієнт оборотності визначають за формулою
k об = Q/ О с , (5.5)
де Q – обсяг реалізації продукції, Ос – середньорічний залишок ОЗ.
Коефіцієнт завантаження ОЗ – показник обернений до коефіцієнта оборотності.
Прискорюючи оборотність ОЗ, підприємство може вивільнювати частину ОЗ з обороту і
навпаки. Вивільнення може бути відносним та абсолютним. Відносне (О В) – коли вивільнені оборотні
кошти в результаті прискорення оборотності ОЗ залучаються у процесі виробництва і відбувається
створення додаткового продукту. Коли вивільнені кошти вилучають з обороту і використовують з
іншою метою (ФОП) – відбувається (О А) абсолютне вивільнення ОЗ.
О В = О пл - О б = Q пл. / К об пл. - Q б / К об б, (5.6)
О А = Q пл / К об пл. - Q пл / К об б (5.7)
або О А = О ф - О пл = Q ф. / К об ф. - Q пл / К об пл. (5.8)

36