Page 58 - 49

намічених полігонах підраховують нев’язки в сумі перевищень.

Напрямок обходу полігонів вибирають як по годинниковій стрілці, так

і проти, але він повинен бути одинаковий для всіх полігонів. Нев’язки,

довжини полігонів (в км) і граничні нев’язки виписують на малюнку

мережі всередині кожного полігону.

Впевнившись, що нев’язки по всіх полігонах допустимі, переходять до

вирівнювання мережі.
Для вирівнювання перевищень складають схему врівноваження по способу

В.В. Попова (Рис.6.2). На цій схемі всередині кожного полігону під його

номером викреслюють табличку нев’язок, а з зовнішнього боку полігону біля

кожної ланки (ходу) – табличку поправок. Ходи, що належать двом суміжним

полігонам, будуть мати дві таблички поправок. В таблички поправок записують

відповідні значення нев’язок. В кожному полігоні нев’язку розподіляють прямо

пропорційно довжинам ходів (або оберненим вагам), застосовуючи формулу:
f
i  k L  , (6.3)
i i
 L
L
Для скорочення обчислень в формулі (6.3) величини i
 L

одержують для всіх ходів і записують червоним чорнилом над

відповідними табличками поправок з зовнішнього боку полігону. Ці

величини називають “червоними числами”, контролем обчислень яких

є рівність одиниці суми їх по кожному полігону. Так, для полігону І,

що складається з ходів 1, 3, 4, 5, червоні числа відповідно будуть 0; 10;

0.43; 0.37; 0.10. Сума їх дорівнює одиниці. Починати розподіл

нев’язок можна з довільного полігону. Почнемо з полігону 3, що має

найбільшу