Page 77 - 4881
P. 77

показником  більш  давнього  органічного  фекального  забруд-
                            нення  води.  Неприпустимо  вміст  нітратів  разом  з  аміаком  і
                            нітратами.  За  наявності,  кількості  та  співвідношенню  у  воді
                            азотовмісних  сполук  можна  судити  про  ступінь  і  давності
                            зараження  води  продуктами  життєдіяльності  людини.  Від-
                            сутність  у  воді  аміаку  і  в  той  же  час  наявність  нітритів  і
                            особливо нітратів, тобто сполук азотної кислоти, свідчать про
                            те,  що забруднення  водойми  сталося  давно,  і  вода  піддалася
                            самоочищення. Наявність  у воді аміаку  і відсутність нітратів
                            вказують  на  недавнє  забруднення  води  органічними  речови-
                            нами.  Отже,  у  питній  воді  не  повинен  бути  аміаку,  не
                            допускаються  з'єднання  азотної  кислоти  (нітрити).  Наявність
                            іона  амонію  в  концентраціях,  що  перевищують  фонові  зна-
                            чення,  вказує  на  свіже  забруднення  і  близькість  джерела  за-
                            бруднення  (комунальні  очисні  споруди,  відстійники  промис-
                            лових відходів, тваринницькі ферми, скупчення гною, азотних
                            добрив, поселення і ін.). Вживання води з підвищеним вмістом
                            нітритів і нітратів призводить до порушення окисної функції
                            крові.  За  нормами  ДСанПіН  ГДК  у  воді  аміаку  становить
                            0,5 мг/л; нітритів - 0,5 мг/л; нітратів - 50,0 мг/л.
                                  Окислюваність  обумовлена  вмістом  у  воді  органічних
                            речовин  і  почасти  може  служити  індикатором  забруднення
                            джерела стічними водами. Розрізняють окислюваність перман-
                            ганатна  і  окислюваність  біхроматной  (або  ХПК  -  хімічна
                            потреба в кисні). Перманганатна окислюваність характеризує
                            зміст легкоокислюваної органіки, біхроматна - загальний вміст
                            органічних  речовин  у  воді.  За  кількісним  значенням  показ-
                            ників  та  їх  відношенню  можна  побічно  судити  про  природу
                            органічних  речовин,  присутніх  в  воді,  про  шляхи  і  ефектив-
                            ності  технології  очищення.  За  ДСанПіН  окислюваність  води
                            повинна бути не вище 5,0 мг О 2/л.
                                  Загальний  солевміст  і  сухий  залишок  характеризують
                            мінералізацію (вміст розчинених солей у воді). За ДСанПіН на
                            питну воду, сухий залишок повинен бути не більше 1000 мг/л.
                                  Залізо може зустрічатися в природних водах в наступних
                            видах:

                                                           75
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82