Page 70 - 4864

Назви лігандів: негативно заряджені ліганди
називають, добавляючи до кореня латинської назви
елемента чи до назви складного аніону сполучну голосну
-
-
-
-
„о”: Cl – хлоро-, Br – бромо-, CN – ціано-, OH –
2-
-
-
гідроксо-, NO 3 – нітрато-, NO 2 – нітрито-, S 2O 3 –
+
-
2-
-
тіосульфато-, S – тіо-, NH 2 – амідо-, NH 4 – амоно-, H –
−
гідридо-, CN – ціанато-,
-
2-
-
SCN – тіоціанато-, NCS – ізотіоціанато-, C 2O 4 –
оксалато-.
Ліганд може утворювати з комплексоутворювачем
один або кілька хімічних зв’язків. Число хімічних
зв’язків, що утворює ліганд з комплексоутворювачем,
−
називається дентатністю, які ділять на монодентатні: F ,
−
−
Cl , CN , H 2O і інші. (Підкреслений атом, який утворює
зв’язок з комплексоутворювачем). Полідентатними є
найчастіше органічні йони і молекули.
Комплексні сполуки часто називають
координаційними, а число лігандів, розміщених навколо
комплексоутворювача називається координаційним
числом комплексоутворювача. У нашому прикладі для
сполуки K 4[Fe(CN) 6]. координаційне число дорівнює 6.
Отже, загальне число атомів усіх лігандів або груп
атомів, що утворюють зв’язки з комплексоутворювачем,
складає координаційне число комплексоутворювача
(КЧ). Координаційні числа в назвах комплексних сполук
вказують грецькими числівниками:
2 – ди, 3 – три, 4 – тетра, 5 – пента, 6 – гекса,
(координаційне число 1 в назві не зазначається).

Комплексоутворювач і ліганди складають
комплексний іон, або внутрішню сферу комплексу,
який заключаються в хімічній формулі комплексної
сполуки в квадратні дужки; в нашому прикладі це
4-
[Fe(CN) 6] .
Іони, що перебувють за межами внутрішньої
сфери, утворюють зовнішню сферу комплексу; в
70