Page 47 - 4864

2) оксиди деяких металів побічних підгруп, частіше такі,
в яких метали проявляють проміжні ступені окиснення,
наприклад: Cr 2 O , MnO , Fe 2 O , CuO , ZnO .
3
2
3
Властивості оксидів тих металів побічних груп, які
здатні проявляти різні ступені окиснення, змінюються
від основних через амфотерні до кислотних з
підвищенням ступеня окиснення. Наприклад:
основні амфотерні кислотні
VO VO V 2 O
2
5
CrO Cr 2 O CrO
3
3
MnO MnO Mn 2 O
7
2
Mn 2 O
3

Необхідно чітко уявляти собі, що амфотерні оксиди
не в однаковій мірі здатні проявляти основні та кислотні
властивості. Деякі з них за властивостями ближче до
основних оксидів, наприклад CuO , Fe 2 O , деякі – до
3
кислотних, наприклад Al 2 O . У переважній більшості
3
амфотерних оксидів елементи проявляють ступені
окиснення +2, +3, рідше вищий.
Відповідно до теорії кислот та основ С.А.

Арреніуса, загальні властивості основ – утворенням
-
іонів ОН , а загальні властивості кислот пояснюють
+
утворенням у їхніх розчинах іонів Н .
Основи – це складні сполуки, які внаслідок
дисоціації у воді утворюють гідроксид-іони.
Залежно від числа гідроксильних груп у
молекулі, основи поділяються на одно- та
багатоосновні.
Основи поділяються на сильні і слабкі. Сильні
основи характеризуються практично повною
дисоціацією, і концентрація гідроксильних іонів у
розчині близька до концентрації електроліту.
Отже, основи це сполуки які складаються з
-
катіонів (металів, амонію) і гідроксогруп ОН , здатних
47