Page 55 - 4863

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Тема: дослідження лічильників.
Мета роботи: вивчення принципів схемотехніки побудови і
експериментальне дослідження цифрових лічильників імпульсів.

7.1 Теоретичні відомості
Цифровим лічильником називають функціональний вузол, який
здійснює підрахунок числа поступаючих на його вхід імпульсів,
формує результат рахунку в заданому коді (звично двійковому і тому
такі лічильники іменують двійковими) і за необхідності зберігає його.
Лічильники можна класифікувати за рядом ознак. Залежно від
напряму рахунку розрізняють підсумовувальні лічильники (з прямим
рахунком), віднімальні (із зворотним рахунком) і реверсивні (як з
прямим, так і з зворотним рахунком). За способом організації
перенесення розрізняють лічильники з послідовним, паралельним і
послідовно-паралельним перенесенням.
Конструктивно лічильники виконують у вигляді сукупності ІС Т-
тригерів, відповідним чином сполучених між собою, або у вигляді
однієї ІС, що містить багаторозрядний лічильник. Двійкові лічильники
можуть бути побудовані і на синхронних або двоступінчатих D-
тригерах і JK-тригерах, заздалегідь перетворених у Т-тригери.
До основних параметрів двійкового лічильника відносяться:
1 Місткість лічильника (К) – максимальна кількість імпульсів,
яку може підраховати лічильник.
2 Роздільна здатність або мінімальний час проходження (t пр.) –
часовий інтервал між двома рахунковими імпульсами, за якого не
порушується надійна робота лічильника. Цей параметр визначає
максимально допустиму частоту проходження рахункових імпульсів.
3 Час реєстрації (t p) – часовий інтервал між початком подачі
рахункового імпульсу і моментом встановлення результату рахунку,
тобто закінчення найтривалішого перехідного процесу в лічильнику.

Підсумовувальні двійкові лічильники
На рисунку 7.1 наведено схему і тимчасові діаграми, що
пояснюють роботу чотирирозрядного двійкового підсумовувального

54