Page 25 - 4852
P. 25
національними повстаннями 1830-1831, 1846 - 1848, 1863-1864 рр.
2. Жанри польського романтизму:
Елементи нового методу проникали перш за все в літературну баладу.
Цей жанр давав можливість широкого використання сюжетів, мотивів, образів
польського фольклору і відтворення, хоч і частково - польського, литовського,
білоруського і українського світосприймання, підкреслюючи глибинне
національне самоусвідомлення і свободолюбство;
іншим улюбленим жанром цього періоду стала поема, польською –
поетична повість, яка багато в чому залежала від національної просвітницької
поеми, але дуже близька до романтичної поеми Байрона. Жанр підходив для
втілення теми боротьби за свободу народу, але можливості особистості в
боротьбі за всезагальну справу тут занадто перебільшувались;
в основі сюжету часто лежала історія, але вона служила сучасності.
3. Життєвий і творчий шлях А, Міцкевича (1798-1855).
«Балади і романси» А. Міцкевича, які ввійшли в І том його «Віршів»
(1822), стали 1 етапом в історії польського романтизму, відкривши початок
напряму. А передмову до книги сучасники сприйняли як маніфест польського
романтизму. Протягом першого десятиліття романтизм, який визрівав у
літературній боротьбі з класицизмом, багато в чому пов'язаний із традиціями
просвітників і сентименталістів;
«Ода до молодості» (1820). Подвиг молодості тут порівнювався з
подвигом Геракла. Автор змалював реальність як «глуху ніч», сповнену
«жадібних воєн». І лише молодість могла освітити цей морок і на місці воєн
воскресити любов, здобувши свободу і спасіння людству;
«Балади і романси» (1822). Джерелом послужила творчість
В. Шекспіра і Дж. Байрона. У передмові автор включився у
суперечку щодо романтизму. Він виступив борцем проти класицизму
(різко критикував французьку літературу XVII ст.). Намагався встановити
історичні корені нової поезії і тим самим пояснити її право на існування в
польській літературі;
автор у поезіях надає перевагу «почуттям», «вірі», «серцю» над
«розумом» та емпіричними знаннями. Поет намагався передати народний
побут і психологію простих людей; переглянув мотиви народної творчості;
створив фантастичний світ, у якому проведена чітка межа між добром і злом,
де злочин карали, а принижені знаходили захист з боку надприродних сил.
4. Створення романтичного автопортрета у збірці «Кримські сонети».
Образи природи Криму.
5. Поеми А. Міцкевича «Гражина» (1823), «Конрад Валленрод» (1828),
«Дзяди».
6. Українська школа в польській літературі. Творчість А. Мальчевського,
С. Гощинського, Тимка Падури.
термін, вжитий уперше 1837 польським письменником
А. Тишинським і поширений пізніше також в українському літературознавстві
на означення групи польських поетів і письменників доби романтизму, які в
24