Page 20 - 4852

морі», «Світлий дух», «Смерть вовка», історичний роман «Сен-Мар», драма
«Чаттертон»;
4. Життєвий і творчий шлях В. Гюго (1802-1885).
• Перша поетична збірка «Оди й різні вірші» (1822), перші романи «Ган
Ісландець» (1822) і «Бюг Жаргаль» (1825);
• Збірка «Оди й балади», у якій оди, провідний жанр класицистичної
поезії, об’єднані з баладами, характерним жанром поезії романтичної;
• Тематика і проблематика збірки «Орієнтації» (1829);
 Передмова до драми «Кромвель» (1827) – естетичний маніфест
романтизму. Новаторські ідеї В. Гюго.
 Романтична драматургія В. Гюго (1827–1837): «Кромвель» (1827),
«Маріон Делорм», «Ернані» (1830);
Роль В. Гюго (1802-1885) в утвердженні романтичного мистецтва.
Основні засади естетики романтизму (за передмовою до драми “Кромвель”
(1827 р.) – маніфест французького романтизму). Які вимоги ставить Гюго
перед мистецтвом та митцем на новому етапі розвитку суспільства? Теорія
гротеску; поняття драми; розвиток мов.
Роман В. Гюго “Собор Паризької богоматері” як романтичний твір,
історія створення роману, історична дійсність у романі. Собор – ідейно-
композиційний центр твору. Яким чином доля кожного з героїв роману
пов‘язана із собором? Архітектура собору та ідея історичного прогресу.
Розкрийте зміст понять “це вб’є те”, “ананке”.
Образ Квазімодо. У чому полягає гротесковість образу? В якому стані
знаходяться душа й свідомість Квазімодо на початку твору? З яких епізодів
можна судити про пробудження свідомості героя? Символічний зміст образу.
Суперечливість образу Клода Фроло (релігія та наука, доброта і
жорстокість, жертва й кат). Образ народу.
Драматургія В. Гюго («Ернані», «Король бавиться») Романістика В. Гюго
60-х років («Знедолені», «Трудівники моря», «Людина, що сміється»).
Особливості стилю прози письменника. Лірика В. Гюго. Поема «Мазепа» як
романтичний твір.
5. Поети «Парнасу». Створення літературного угруповання «Новий
Сенакль» (чи «Молода Франція») на чолі із Петрюсом Борелем (1809-1859),
автором поеми «Ніч із 28-го на 29-е» і збірки поезій «Рапсодії» (1832).
Творчість Теофіля Готьє (1811 - 1872): поетична збірка «Альбертус» (1833),
«Етюди рук» (1852), поезія «Мистецтво» (1857). Передмова до роману «Пані де
Мопен» (1835) як нарис майбутньої концепції модернізму «мистецтва для
мистецтва».
 Жанрове новаторство Алоїзія Бертрана (1807-1841) у створенні поезій у
прозі «Нічний Гаспар»;
• творчість Жерара де Нерваля (1808-1855) «Фантазія» (1832), збірка
сонетів «Химери» (1758), новели «Пандора» (1854).

Завдання для самостійної роботи.

19