Page 13 - 4851

P
  , (1.7)
г
z  R T
де P – абсолютний тиск, Па;
.
R – газова стала, Дж/кг К;
T – абсолютна температура, К;
z – коефіцієнт стисливості, що характеризує відхилення
стисливості реального газу від ідеального, безрозмірний.
На практиці користуються густиною газу за нормальних
фізичних (0,1013 МПа, 273,15 К), стандартних (0,1013 МПа,
293,15 К) і робочих умов, відповідно  ,  ст ,  . У перших
г
н
двох випадках z  1, і відповідна густина визначається з
рівняння стану для ідеальних газів.
Коефіцієнт стисливості газу z залежить від тиску,
температури і складу газу. Цю залежність визначають
експериментально і подають у формі таблиць і графіків. За
допомогою графіків, побудованих в координатах зведених
тисків і температур з достатньою для практики точністю
можна визначити величину коефіцієнта стисливості для
робочих умов для природних газів будь-якого складу. Для
практичного використання більш зручною є формула,
одержана шляхом обробки даних графіка

P  3 , 1
6
z  1 5 , 5  10  , (1.8)
T 3 , 3
де P – абсолютний тиск, МПа;
T – абсолютна температура, К.
Формула застосовується для тисків до 8 МПа, інтервалу
температур 0 50 °С при відносній густині газу до 0,7.
Для швидких наближених обчислень z в інтервалі
температур 12 25 °С і за умови, що вміст метану не є
меншим 97% за об’ємом, використовують формулу

P
z  1 , (1.9)
50

12