Page 82 - 4837
P. 82

- грунт є місцем проживання численних видів тварин.
            Типи грунтів. Найродючіші та найпотужніші ґрунти – чорноземи, в них
       міститься багато гумусу (перегною).
            Перегній  –  органічна  речовина,  яка  утворюється  з  решток  померлих
       рослин під впливом діяльності мікроорганізмів. Кращі чорноземи містять до 70-
       90  %  гумусу  (перегною).  Вони  формувалися  протягом  тисячоліть  у  зонах
       лугових степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів – 500-600
       мм на рік) та оптимальні умови для розвитку  багатої трав'яної рослинності. В.
       Докучаєв називав чорноземи «царем ґрунтів».
            Підзолисті ґрунти – сформувалися на півночі, в лісовій зоні, де вологи
       більше, але не досить тепло.
            Бурі,  сіро-бурі  й  каштанові  ґрунти,  сіроземи,  солонці  та  солончаки
       формувалися на півдні, де тепла більше, ніж у степовій зоні, але значно менше
       вологи, рослинність бідна, ґрунтоутворення відбувалося слабше.
            В  Україні  нараховується  близько  650  видів  різних  ґрунтів.  Земельні
       ресурси  області.  На  частку  Івано-Франківської  області  припадає  близько  2,1%
       загального  земельного  фонду  України.  Особливості  земельного  фонду  області.
       Найбільша  площа  зайнята        лісами  –  45,6  %,  під  сільськогосподарськими
       угіддями  зайнято  45,7  %  площі  області,  «іншим  землі»  –  7,0  %,  решта  землі
       перебуває під водою – 1,7 %. В області зустрічаються майже всі групи ґрунтів,
       які властиві для лісостепової, передгірської та гірської зон Карпатського регіону.
       Всього  нараховується  22  назви  груп  ґрунтів:  бурі  гірсько-лісові,  бурозольно-
       підзолисті дерновинні, болотні та торфянисто-болотні ґрунти, опідзолені, темно-
       сірі ґрунти, чорноземи та ін. Найбільш розорані землі Івано-Франківської області
       в таких районах: Городенківський (68 %), Снятинський (64 %), Рогатинський (54
       %), Тлумацький (55 %), Галицькому (52 %).

            16.2 Фактори деградації ґрунтів

            При  нераціональному  використанні  ґрунтів,  можлива  їх  деградація,  під
       якою розуміють поступове погіршення властивостей ґрунтів. А це приводить до
       зменшення вмісту гумусу,  руйнування структури ґрунту, зниження родючості
       ґрунту. Основні фактори деградації ґрунтів :
            1  Ерозія  грунтів  –  (лат.)  еrosia  –  роз'єднання.  Механічне  руйнування
       ґрунтів.  Під  цим  словом  розуміють  різноманітні  процеси  руйнування  та  зносу
       ґрунтового шару, іноді разом з ґрунтоутворювальними породами. Розрізняють:
       водну та вітрову ерозію ґрунтів;
            Водна  ерозія  ґрунтів  –  це  змивання  частинок  ґрунтів  талими  та
       зливовими  водами.  Розмивання  ґрунтів  проходить  сильніше  на  схилах,  тому  у
       гірських  районах  ерозія  набуває  особливої  сили.  До  водної  ерозії  ґрунтів
       відносять, також, розмивання берегів річок при  повенях. Найбільш небезпечна
       форма водної ерозії у горах – це селеві потоки.
            Вітрова ерозія полягає у видуванні та переміщенні вітром дрібних сухих
       частинок ґрунтів.



                                         82
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87