Page 41 - 4837

Надземна ярусність визначається певним розташуванням надземних
частин різних видів рослин за висотою. Виділяють до п'яти надземних ярусів
рослинного угруповання. Наприклад, у мішаному лісі:
- верхній надземний ярус складають високорослі дерева – сосна, дуб, граб;
- рослини наступного ярусу – це невисокі дерева (дика груша тощо);
- ще один ярус утворений чагарниками (ліщина, ожина та ін.);
- четвертий – трав'янистими рослинами;
- п'ятий – мохами, грибами та лишайниками.
Формування наземної структури залежить від вимогливості рослин до
світла, тепла, вологи, вітру тощо. Ярусне розташування рослин в угрупованні
знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси зазвичай обирають
світлолюбні рослини, а нижні – тіньовитривалі і тіньолюбні.
Підземна ярусність визначається певним розташуванням кореневих
систем за глибиною проникнення у ґрунт. Підземна структура фітоценозу
формується залежно від вимогливості вищих рослин до родючості ґрунту.
Виділяють до п'яти підземних ярусів рослинного угруповання.
Тварини не пристосовані постійно до якого-небудь ярусу. У більшості
випадків вони ведуть активний спосіб життя у кількох ярусах: птахи, окремі
види ссавців.
Вертикальну ярусність у тварин можна розглянути на прикладі комах
(можлива так само ярусність птахів, наприклад, один і той самий вид птахів
може проживати на різних ярусах однієї рослини).
3 Трофічна структура (зв’язки в біоценозі)
Між організмами у біоценозі існують постійні трофічні (харчові) зв’язки,
на основі яких формуються так звані ланцюги живлення.
Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) – взаємовідносини між
організмами під час перененення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини)
через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні. Це –
ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення
наступного.
Ланцюги живлення поділяють на:
- пасовищні – охоплюють зелені рослини, рослиноїдних тварин і хижаків,
що поїдають травоїдних;
- детритні – охоплюють мертву органічну речовину, детритофагів та їх
хижаків.
Трофічні рівні у біоценозі представлені продуцентами, консументами І, ІІ
та ІІІ порядків, редуцентами.
За набором кормів розрізняють:
- еврифагів (види з широким колом кормів),
- стенофагів (види з обмеженою кормовою базою).
У межах цих груп виділяють форми тварин: рослиноїдні, хижі тварини,
всеїдні.
Дрібні групи тварин утворюють: насіноїдні, капрофаги (споживачі
екскрементів, відмерлих тканин).

41