Page 216 - 4835

припинення розроблення внаслідок обводнення піднялося на
3,3 м, а порівняно з початковим положенням (на кінець розро-
блення) – на 5,9 м.
Наведені дані свідчать про низьку активність пластових
вод у горизонті Б-5 , що дає змогу здійснювати циклічну екс-
плуатацію штучного газового покладу при газовому режимі.
Газовий поклад горизонту Б-9 введено в розроблення в
1968 р. Прояв водонапірного режиму відноситься до 1973 р.,
коли з нього відібрано більше 50 % запасів газу, а зниження
пластового тиску становило 55 %, водний фактор при цьому
збільшився в два рази. За період розроблення відібрано 93,5 %
початкових запасів, пластовий тиск знизився до 3,8 МПа. Ко-
нтакт газ-вода на кінець розроблення, порівняно з початко-
вим, піднявся на 14 м. Залишкові запаси газу становили
3
316 млн м . Середньозважене положення ГВК на початок до-
слідного нагнітання газу в 1995 р. за геофізичними даними
піднялось ще на 21 м, а в порівнянні з початковим – на 35 м.
Поверх газоносності скоротився з 62 до 27 м.
Аналіз розроблення засвідчує, що активність водоносної
системи горизонту Б-9 дещо більша, ніж у горизонті Б-5, що
не виключає можливість прориву пластової води до окремих
свердловин по найбільш проникних пропластках. Але загалом
робота штучного газового покладу в діапазонах проектних
об'ємів і тисків буде здійснюватися при газовому режимі.
Протягом проведеного в 1995-1997 рр. дослідного нагні-
3
тання газу в горизонти Б-5+Б-9 закачано 157,4 млн м газу (в
3
1995 р. – 47,4, в 1996 р. – 64,9 і в 1997 р, – 45,1 млн м ). На-
гнітання газу здійснювалось через 12 свердловин горизонту
Б-5 і від двох до п’яти свердловин горизонту Б-9. Оскільки
свердловини горизонту Б-9 були недостатньо освоєні, нагні-
тання газу здебільшого здійснювалося в свердловини горизон-
ту Б-5.
На початок першого дослідного нагнітання газу пласто-
вий тиск у горизонті Б-5 внаслідок обводнення зріс від 4,0

216