Page 214 - 4835

газом, оскільки одночасне заповнення ним всіх об'єктів відтя-
гувало б циклічну експлуатацію і виведенню на проектні по-
казники хоча би одного об'єкта газозберігання. Введення в
експлуатацію лише одної свердловини кожного куща означа-
ло б консервацію двох свердловин, пробурених у ньому для
інших горизонтів, і скорочувало б тим самим у три рази вве-
дення в дію всіх експлуатаційних свердловин. Тому такий по-
рядок розбурювання свердловин було відхилено.
Перспективною була ідея розбурювання більшості сверд-
ловин із розкриттям всіх продуктивних горизонтів і наступно-
го їх освоєння одночасно-роздільною експлуатацією. Для цьо-
го були проведені дослідження щодо можливого об'єднання
всіх горизонтів для спільної одночасної експлуатації. Врахо-
вуючи суттєву відмінність та відносну глибинну віддаленість
горизонту М-7 (московський ярус) від горизонтів Б-5 і Б-9
(башкирський ярус), було вирішено спочатку розбурити окре-
мою мережею свердловин і ввести в дію об'єкт газозберігання
в горизонті М-7. З метою покращання техніко-економічних
показників ПСГ та підвищення ефективності його експлуата-
ції УкрНДІгазом розроблені корективи до попереднього прое-
кту створення і експлуатації Пролетарського ПСГ в горизон-
тах Б-5 і Б-9 із врахуванням спільної їх експлуатації єдиною
мережею свердловин.
Об'єднання цих горизонтів в один об'єкт зберігання газу
був обумовлений такими чинниками: близькість початкових
пластових тисків, практично однакові ємнісно-фільтраційні
властивості пластів-колекторів, близькі запаси газу, відсут-
ність води у продукції свердловин горизонту Б-5 та мінімаль-
на її кількість в продукції свердловин горизонту Б-9, знижен-
ня пластового тиску в ньому до 9,5 МПа; можливість експлуа-
тації пластів у режимі, що виключає підтягування конусів во-
ди та обводнення свердловин.
При визначенні параметрів створення та експлуатації об'-
єднаного об'єкта газозберігання було застосовано теоретично

214