Page 213 - 4835

сті для збирання рідини.
За такою схемою до вирівнювання тиску в пластах протя-
гом осінньо-зимового періоду 1986-1987 рр. у горизонт М-7
3
було переміщено 107 млн м газу. Після цього над горизонта-
ми Б-8 і Б-12 встановили цементні мости в свердловинах –
джерелах перепускання, останні перфорували в інтервалах го-
ризонту М-7.
У результаті перепускання газу в горизонт М-7 покращи-
лись умови розкриття його експлуатаційно-нагнітальними
свердловинами і півтора року раніше до введення дотискува-
льної КС розпочалося формування буферного об'єму сховища.
Після виконання основного обсягу робіт зі створення
об'єкта зберігання газу в горизонті М-7 розпочато роботи з
проектування сховища газу в горизонтах Б-5 і Б-9.
Розрахунки засвідчили, що для оптимального режиму
експлуатації Пролетарського ПСГ у горизонті Б-5 потрібно
пробурити 102 свердловини, у горизонті Б-9 – 141 свердлови-
ну, всього 243 експлуатаційно-нагнітальних свердловини. З
врахуванням пробурених 84 свердловин для горизонту М-7
загальна кількість експлуатаційно-нагнітальних свердловин на
Пролетарському ПСГ повинна була скласти 329.
Облаштування ПСГ з такою великою кількістю свердло-
вин на обмеженій території (5,5 х 2,34 км) створювало значні
труднощі з відведенням землі для свердловин, газозбірних
комунікацій, майданчиків для газозбірних пунктів, вимагало
великих капітало- і металовкладень на будівництво свердло-
вин та їх облаштування. Тому ще до розбурювання горизонту
М-7 експлуатаційно-нагнітальними свердловинами для ство-
рення в ньому об'єкта газозберігання газу УкрНДІгазом роз-
глядалась можливість розбурювання всього сховища (горизо-
нти М-7, Б-5 і Б-9 ) кущовим методом.
Проте одночасне введення в дію розташованих поряд све-
рдловин для всіх трьох горизонтів в одному кущі суперечило
б поетапному заповненню об'єктів газозберігання буферним

213