Page 197 - 4835

гічної схеми із зацікавленими контролюючими органами.
Для контролю за можливим витіканням газу за межі шту-
чного газового покладу використані також сприятливі текто-
нічні особливості продуктивного горизонту. Основний третій
блок, що має найкращі ємнісні параметри, використано для
створення об'єкта газозберігання, а тектонічно ізольований від
нього блок, що займає проміжне положення між основним і
шахтним полем, вибрано як контрольний за герметичністю
штучного газового покладу.
З метою недопущення потраплання газу у водоносний го-
ризонт, призначений для питного водопостачання, міжтруб-
ний простір (між ліфтовою та обсадною колонами) ізолювали
пакерами, із заповненням його нейтральною рідиною, а для
запобігання виносу із свердловин пластового піску низ ліфто-
вих труб обладнали протипісковими фільтрами.
Дослідно-промислова експлуатація Краснопопівського
ПСГ виявила неможливість досягнення проектних показників.
Досягти проектних загального і активного об'ємів газу не вда-
лося через обводнення продуктивного горизонту у за-
вершальній стадії розроблення родовища і в роки безкомпре-
сорного (1973-1975 рр.) заповнення штучного газового покла-
ду. За зазначений період загальний поровий об'єм скоротився
3
3
до 12,7 млн м при проектному об'ємі 19,4 млн м . Поступове
нарощування порового об'єму внаслідок відтиснення підошо-
вної води можна було б здійснити лише підняттям пластового
тиску. Позитивний досвід такого технологічного заходу одер-
жаний на окремих покладах Опарського ПСГ, на Вергунсько-
му ПСГ, Олишівському ПСГ та Червонопартизанському ПСГ.
Проте в умовах Краснопопівського ПСГ через неприпусти-
мість перевищення погодженого значення максимального
пластового тиску такий захід не можна було здійснити.
Крім того, через обмеженість продуктивності свердловин,
що пов'язана з небезпекою виносу піску, середній запроекто-
3
ваний добовий дебіт свердловин досяг лише 70 тис м /д, проти

197