Page 201 - 4835

лінальних складок – Лобачівської, Кондрашівської та ін.
Вергунська структура чітко визначена в палеозойському
та мезозойському структурних планах і сформована у вигляді
пологої та вузької брахіантиклінальної складки, витягнутої
вздовж Красноріцького скиду. Її розміри за покрівлею газово-
го покладу горизонту М-7 у контурі ізогіпси 1100 м станов-
лять 6х2,3 км. ГВК розташований на абсолютній позначці
1066 м розміром 3,2х1,2 км, амплітудою 22 м.
Пологе і глибоке південне крило складки занурюється в
бік Донбасу під кутом 4-6°, а коротше і крутіше північне кри-
ло нахилене в бік Вороніжзького кристалічного масиву під
кутом 4-5°. Кути нахилу із глибиною збільшуються до 7-8°.
Красноріцький скид відсікає північно-східне крило Вер-
гунського підняття і відділяє його від Старобільсько-
Міллеровської моноклінальної зони Вороніжзької антиклізи.
Амплітуда скиду збільшується з глибиною від 120 м за відкла-
7
дами світи С 2 до 200 м за відкладами нижнього карбону.
Площина скидувача занурюється в південно-західному на-
прямку під кутом 40-45°.
У геологічній побудові Вергунського ПСГ беруть участь
відклади від верхнього палеозою до антропогену. Найдавні-
шими відкладами геологічного розрізу, до якого належить об'-
єкт газозберігання газу, є кам'яновугільні, представлені трьо-
ма відділами. Середній відділ карбону представлений башкир-
ським та московським ярусами.
Відклади московського ярусу розбиті на два під’яруси:
7
1
6
5
нижній (світи С 2 і С 3 ) та верхній (світи C , низ С 3 ). Їх су-
2
марна товщина знаходиться в межах від 934 до 1005 м. Світа
5
C представлена чергуванням аргілітів і пісковиків з про-
2
шарками вапняків і рідше – вугілля.
Аргіліти і алевроліти, які складають до 65 % загального
об'єму світи, утворюють прошарки товщиною 10-15 м. У по-
крівельній частині товщина пачок досягає 40 м. Окремі аргілі-
тові пласти мають товщину 17-22 м.
201