Page 195 - 4835
P. 195

блоків. За палеозойським структурним планом складка розби-
           та на дев'ять блоків. Мезозойський структурний поверх пло-
           щинами скидів розділений на три блоки.
                Для  об'єкта  газозберігання  вибраний  третій  блок  висна-
           женого тріасового покладу. Це невелика куполоподібна скла-
           дка  і структурний виступ, розділені найбільшим синкліналь-
           ним прогином. Антиклінальна складка приурочена до північ-
           но-західного  закінчення  структури.  Розміри  її  за  замкнутою
           ізогіпсою  на  позначці  400  м  (покрівля  піщано-карбонатного
           комплексу) становлять по  довгій осі  4,4 км,    по  короткій –
           2,3 км. Кути падіння тріасових відкладів на крилах не пере-
           вищують  2°.  Східна  перикліналь  складки  обмежена  площи-
           ною Краснопопівського насуву. Розміри структурного висту-
                                                            о
           пу складають 3,2-2,7 км, кути падіння крил  до 1 .
                У південно-східній частині виступ обмежений площиною
           третього скиду. Ширина синклінального прогину, який розді-
           ляє купол і структурний виступ, становить 0,7-1,0 км, а найбі-
           льша  амплітуда  в  поперечному  перетині  20  м.  Відстань  від
           склепінної частини антиклінальної складки, де створено об'-
           єкт  газозберігання,  до  Сіверодонецького насуву,  який  є  гра-
           ницею вугільного поля шахти "Кремінна-1", становить 5 км.
                Об'єкт газозберігання створено у третьому блоці виснаже-
           ного тріасового горизонту  Краснопопівського газового родо-
           вища. Поклад приурочений до брахіантикліналі субширотного
           простягання, розміри якої в межах початкового контуру газо-
           носності становлять  4,1-2,5 км, висота 55 м.
                 Пласт-колектор, в якому створений штучний газовий по-
           клад, характеризується як зональною, так і пошаровою неод-
           норідністю.  Зональна  неоднорідність  проявляється  кращими
           фільтраційними показниками у південно-східній та гіршими –
           у північно-західній частинах пласта. Пошарова неоднорідність
           пов'язана з тим, що за товщиною продуктивного горизонту є
           непроникні глинисті  ділянки, що розбивають пласт-колектор
           на чотири пропластки пісковиків із різними значеннями пори-
           стості та проникності, між якими існує гідродинамічний зв'я-
           зок.  Три  верхні  пропластки  є  газонасиченими,  а  найнижчий

                                         195
   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200