Page 136 - 4835

До третинних відкладів кайнозойського періоду належать
відклади міоцену, що поділяються на гельветський, тортонсь-
кий та сарматський яруси. У межах верхнього тортону заля-
гають породи косівської світи, представлені глинами сірими,
темно-сірими, щільними, з тонкими прошарками сірих тонко-
зернистих пісковиків. Товщина світи від 21 до 122 м.
На породах верхнього тортону залягають відклади ниж-
нього сармату, представлені дашавською світою. Вона вклю-
чає нижньодашавську і верхньодашавську підсвіти, що скла-
дені чергуванням пісковиків, алевролітів і глин. У нижньода-
шавській підсвіті виділяють 10 горизонтів (від НД-1 до НД-
10), а у верхньодашавській – 5 (від ВД-9 до ВД-13). Промис-
лова газоносність пов'язана з горизонтами НД-9, НД-8, НД-7,
НД-5, НД-4, НД-2, ВД-13, ВД-12 і ВД-9, що залягають на гли-
бинах від 780 до 50 м.
Тектонічно Дашавська брахіантиклінальна складка роз-
ташована в межах Передкарпатського крайового прогину,
простягається з північного заходу на південний схід і перети-
нається поздовжніми та поперечними диз'юнктивними пору-
шеннями амплітудою 15-30 м.
Через південно-західну частину структури проходить лі-
нія насуву Внутрішньої зони Передкарпатського прогину на
його Зовнішню. Відклади насунутого покрову зрізають части-
ну відкладів нижнього сармату, починаючи з горизонту НД-4 і
вище. Площина насуву нахилена до південного заходу під ку-
о
том 20-60 . Крейдяні і тортонські відкладення розбиті диз'юн-
ктивними порушеннями на блоки.
Розкриті верхньокрейдяні пісковики Дашавської складки
можна розглядати як продовження сенон-гельветського гори-
зонту Угерської та Більче-Волицької складок. У межах цього
горизонту на Дашавській площі виділяють два підняття. Порі-
вняно з Угерською, на Дашавській складці сенон-гельвет-
ський горизонт дещо опущений. У північно-східній частині
відзначається порушення карпатського простягання з розга-

136