Page 132 - 4835

екранувальні властивості глинистих покришок газових покла-
дів Опарського родовища, вибраних для підземного збе-
рігання газу, характеризуються як середні та занижені. Визна-
чено верхні межі пластових тисків, за перевищення яких може
відбутися розгерметизація покришки. У непорушеному стані
насичені пластовою водою глинисті породи здатні утримувати
газ із перепадами тисків у діапазоні 5-13 МПа.
Враховано також, що в умовах природної тріщинуватості,
яка може спричинятися різними чинниками, прорив газу може
настати за значно меншого пластового тиску. Випробування
зразків глин, ускладнених штучними вертикальними трі-
щинами і насичених пластового водою, показали, що в цьому
випадку перепади тисків прориву коливаються в діапазоні 1,8-
3 МПа. Ці величини були прийняті за нижню межу безпечного
тиску, який повністю виключає перетікання газу через по-
кришку продуктивного горизонту.
Проведені дослідження та подальша дослідно-
промислова експлуатація дали можливість підняти максима-
льний пластовий тиск у горизонтах НД-7 і НД-8 до 8,8 МПа
замість початкових пластових тисків відповідно 7,1 і 7,7 МПа,
а в пласті НД-5 до 7 МПа замість 6,1 МПа.
У процесі створення штучних газових покладів на основі
обводнених горизонтів Опарського та інших родовищ Прика-
рпаття встановлено, що запозичена з розроблення газових ро-
довищ з підошовною водою практика розкриття перфорацією
лише верхньої газонасиченої частини продуктивного горизон-
ту з метою запобігання підтягування конусів води виявилася
малоефективною для створення та експлуатації підземних га-
зосховищ. Придатна для однорідних горизонтів з високими
фільтраційними властивостями та значною активністю закон-
турних вод, у випадку реалізації в умовах ПСГ, що створю-
ється у вироблених неоднорідних газових горизонтах з малою
активністю підошовних вод, вона призводить до невиправда-
ного зниження продуктивності нагнітально-експлуатаційних

132