Page 139 - 4835
P. 139

промислової  експлуатації  встановлено  також  взаємозв'язок
           покладу Е з покладом Д, в якому через перетікання газу з по-
           кладу Е формувався, в основному, буферний об'єм сховища.
                  На  основі  результатів  моделювання  процесу  фільтрації
           газу в пласті встановлено, що фактичний поровий газонасиче-
           ний об'єм покладів у 1,7 раза більший за проектний. Динаміка
           у часі фактичних показників роботи сховища підтвердила, що
           в процесі підземного зберігання газу беруть участь поклади Г,
           Е і Д, які утворюють єдину газодинамічну систему.
                  З метою зменшення перетікання газу з покладу Е в по-
           клад Д розроблено і частково реалізовано технологію експлу-
           атації сховища, яка дещо зменшила перетікання газу, підтри-
           мувала  краще  співвідношення  між  активним  і  буферним
           об'ємами сховища.
                  Вона полягає у збільшенні до двох і більше місяців нейт-
           рального  періоду,  наступного  після  періоду  відбирання  газу,
           що сприяє поверненню газу в робочу зону, та скороченні до
           кількох днів нейтрального періоду, наступного після періоду
           закачування газу, що запобігає перетіканню газу з робочої зо-
           ни (поклад Е ) у "застійну" (поклад Д).
                 Крім  того,  регулювання  проводять  черговістю  роботи
           окремих груп свердловин: на початку періоду закачування ви-
           користовують переважно свердловини, найбільш віддалені від
           покладу Д, а під час відбирання – в першу чергу вводять у дію
           групу свердловин, найбільш наближених до покладу Д. За ра-
           хунок цього, відповідно до  розрахунків УкрНДІгазу,  в окремі
           сезони активний об'єм Дашавського ПСГ  збільшувався на 80
                 3
           млн м  .
                  На основі узагальнення експлуатації Дашавського ПСГ в
           1988 р. розроблено корективи до його технологічної схеми. У
           затвердженій  схемі  передбачено  такі  показники:  активний
                             3
                                                             3
           об’єм 2150 млн м , буферний об’єм 3115 млн м , максималь-
           ний і мінімальній тиск 5,8 і 2 МПа відповідно, кількість нагні-
           тально-експлуатаційних свердловин 106, максимальна добова


                                         139
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144