Page 131 - 4830

Для встановлення загального балу бонітету ґрунтів використовують
середні дані діагностичних ознак, одержані для кожної агровиробничої групи

ґрунтів.
Вирахувані бали бонітету зводять у шкали, які підлягають затвердженню

і використовують для бонітування ґрунтів у господарствах природно-
сільськогосподарського району.

Перевірку достовірності шкал бонітування, складених за природними

властивостями ґрунтів і урожайністю сільськогосподарських культур, можна

здійснити порівнянням фактичної і розрахункової урожайності в окремих

господарствах.

Для цього визначають ціну бала, як частку від ділення середньої

багаторічної урожайності для даного ґрунту на бал його бонітету. Після

цього проводять бонітування ґрунтів у конкретному господарстві і

визначають середньозважений бал бонітету. Добуток ціни бала і

середньозваженого бала бонітету дає середню обчислену врожайність у

господарстві. Якщо різниця між розрахунковою і фактичною урожайністю

(за цей самий період) не перевищує 5 %, то можна вважати, що ознаки

бонітування ґрунтів вибрані правильно.

Бонітування ґрунтів в Україні було проведено у 1993 році. Згідно з

методичними рекомендаціями щодо проведення бонітування ґрунтів,

схваленими науково-методичною радою УААН з питань бонітування ґрунтів

України (21 січня 1993 р), роботи бонітування ґрунтів проводили в такому

порядку:

- уточнення природно-сільськогосподарського районування земельного

фонду;

- складання списків агровиробничих груп ґрунтів;

- проведення агроекологічного обґрунтування розміщення

сільськогосподарських культур;

- збір і обробка даних про властивості ґрунтів;

- вибір еталонів для бонітування ґрунтів ріллі;
132