Page 129 - 4830

,

(5.18)

де – урожайність певної сільськогосподарської культури на

еталонному ґрунті у природно-сільськогосподарському районі;

– урожайність на еталонному ґрунті тієї ж культури в зоні її

вирощування.

Це і є поправка на кліматичні і місцеві умови у межах конкретного

природно-сільськогосподарського району. На цей коефіцієнт ( ) множать
загальний бал бонітету кожної агрогрупи ґрунтів за властивостями (за

винятком гідроморфних).
Оскільки об’єктивні властивості ґрунту як природні (природна

родючість), так і набуті в процесі історичного розвитку (штучна родючість)
визначають потенційну родючість, то цей вид родючості може бути

предметом її оцінки.

Беручи до уваги цю обставину, пропонують два підходи до розробки

шкал загального бонітування ґрунтів:

- розробка шкал загального бонітування ґрунтів на основі часткових

балів бонітету;

- розробка шкал загального бонітування на основі єдиних стандартів

діагностичних показників, які беруть як критерії продуктивної здатності

ґрунтів.

У першому випадку використовують метод інтеграції балів часткового

бонітування ґрунтів за культурами через структуру посівних площ
130