Page 111 - 4830

класу у межах кожного зонального типу відображають видами земель або
групами ґрунтів.

Зональні типи земель територіально співпадають з межами природно-
сільськогосподарських зон і виражають зональні умови природного

середовища та загальні напрямки переважаючого використання земель.
Категорії придатності земель виділяють за основними стадіями їх

утворення і розвитку відповідно до відносного віку земель і основного

сільськогосподарського призначення. Основою для виділення категорій

придатності є якісний стан земель і можливість їх використання під

сільськогосподарські угіддя.

Чинна класифікація земельного фонду передбачає такі категорії

придатності [48]:

1 – землі, придатні під ріллю;

2 – землі, придатні під сінокоси;

3 – землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись

під інші сільськогосподарські угіддя;

4 – землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних

меліорацій;

5 – землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;

6 – землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;

7 – порушені землі.

Під час класифікації земель сільськогосподарського призначення за

придатністю виділяють особливо цінні землі.

У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При

цьому враховують головні кількісні ступені розвитку земель відповідно до їх

абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки,

включаючи ступінь окультуреності. Класи земель є основною одиницею

класифікації і представляють собою ділянки земної поверхні з близькими

природними і господарськими якостями, характерною спільністю

використання, напрямами окультурювання і підвищення продуктивності.
112