Page 25 - 4817
P. 25
вживаними для спорудження архітектурних будівель. Мозаїчні зображення
набирають з кам’яних чи інших кольорових кубиків. Ці зображеня на стіні
неначе живуть, на очах змінюючи свій відтінок. Порівняно з фрескою мозаїка
має ширші колористичні можливості, цією технікою можна досягти
незрівнянних колористичних ефектів. Сама природа дає художнику велику
кількість камінців різного кольору і відтінків. Мармур буває біло – голубий,
жовтуватий, рожевий, сіро – брунатний. Малахіти дають цілу шкалу
переходів від блакитного до зеленого, різновиди яшми - безліч рудуватих
відтінків, ляпіс-лазур має синій колір такої краси і яскравості, що серед
усього синього в природі, мабуть, не знайти кращого. Камінці можуть бути
шорсткими, а коли їх відполірувати, блищатимуть як скло . Добір природних
матеріалів для мозаїчного живопису – справа складна і довга. Щоб з
різноколірних камінців утворилися більш – менш плавні переходи кольорів,
треба підібрати з сотню відтінків й кожного в достатній кількості.
Найпридатніші для мозаїки камінці кубічної форми з стороною 1 – 2 см.
Пошуки матеріалу, подрібнення, обробка кожного камінця вимагали великої
праці. І цю копітку працю терпляче виконували античні майстри. Вони ж
оволоділи технікою виплавляння з скла та різнобарвних металевих окислів і
благородних металів своєрідних штучних самоцвітів - смальти. Кількість
можливих відтінків смальти практично необмежена, бо кожна плавка
залежно від температури, тривалості випалення та інших чинників надає
смальті неповторного забарвлення, тим розширяє можливості мозаїчного
живопису. В мозаїчному стінописі Київського Софійського собору ми
можемо побачити 140 відтінків сяючої смальти.
З давнини існують два основних типи мозаїки: набирається з дрібних,
головним чином однотипних, кубічних шматочків каменів або смальти, і
мозаїка, що викладається з вирізаних за шаблонами кам’яних і інших плиток
різної форми. Зображення виконується за заздалегідь підготовленому ескізу.
Особливий різновид декоративної мозаїки складає мозаїка, що
25
