Page 24 - 4817

(1437). Ченніні розрізняє власне фреску (живопис розчиненими у воді
пігментами по сирій штукатурці) і техніку “а секко”. Техніка а секко – це

живопис по сухій штукатурці фарбами в яких використовуються різні
сполучні речовини (яйце; масло; клей; вапняна вода). Техніку “а секко”

живописець використовує для остаточної ретуші і для деяких кольорів,
наприклад синього.

Існує і така техніка як “а меццо-фреско”, яка полягає в накладенні

барвистого шару на ще сиру або знову зволожену основу так, що цей шар не

проникає глибоко в основу. Техніка “фреско-секко” це живопис вапняною

водою по вапняному розчину зволоженому гашеним вапном з додаванням

річкового піску; кількість кольорів можна збільшити якщо додати казеїн.

Клейовий або казеїновий живопис дуже близький до техніки “а секко”.

Окремо стоїть антична техніка “стукко-люстро” застосовувана для

зображення мармурових колон. У ній використовується мармуровий пил

змішаний з вапном.

Контрольні питання

1. Опишіть особливості роботи в техніці фрески.

2. Перелічіть основні різновиди техніки фрески.

3. Назвіть майстрів, які працювали в техніці фрески.

1.7.Мозаїка

На сирому тиньку можна створювати зображення і в інший спосіб –

вдавлюючи в нього різноколірні кусочки каменю, черепашки, скла тощо.

Подібна техніка була поширена вже в античному світі. Про те, якою

прекрасною вона вважалася в Стародавньому Римі, свідчить її назва – «опус

Мусіум», тобто «творіння муз». Ми цю техніку звемо мозаїкою.

Матеріал мозаїки гармонійно поєднується з каменем чи цеглою,

24