Page 75 - 4815

q і – продуктивність роботи цементувального агрегата на і-й
3
n
передачі, для якої зберігається нерівність Р ца ≥Р ρ+Р г, м /с;
Максимальний тиск при установленні ванни буде у момент
досягнення ванною вибою у трубному просторі.
Р к=Р ρ+Р гд , (3.8)
де Р ρ – різниця гідростатичних тисків за колоною і всередині
колони, Па;
 для схеми, наведеної на рисунку 3.1:
P  g ( бр   в h  ) , (3.9)

 для схеми, наведеної на рисунку 3.2:
P  g  (ρ  ρ в ) (h  2 h  1 ), (3.10)
бр
ρ
де Р гд – гідродинамічні втрати при русі рідин у свердловині, Па.
При застосуванні одного агрегата:
5
P гд  , 0 ( 01 H  ) 8  10 , (3.11)
При застосуванні двох і більше агрегатів:
5
P гд  , 0 ( 02 H  16 ) 10 , (3.12)
Після установлення рідинної ванни у заданому інтервалі
вимикають цементувальний агрегат і закривають кран на заливній
головці і залишають свердловину у спокої. Періодично
спостерігають за зміною тиску на манометрі та за вагою бурильної
колони. Якщо у свердловині немає поглинаючих горизонтів, то з
метою збільшення глибини проникнення рідинної ванни у стінки
свердловини доцільно створити у затрубному просторі
надлишковий тиск, величину якого визначають з умови
недопущення гідророзриву розбурених пластів.
Після виконання вказаних вище робіт рідинну ванну
вимивають зі свердловини.
Розраховуємо час вимивання ванни зі свердловини,
визначивши час підйому ванни до устя, а потім час повного
вимивання її зі свердловини.
Час підйому ванни до устя обчислюємо за формулою:

V  V  V  V
t  cв м np в , (3.13)
в
n q  i
Час вимивання ванни обчислюємо за формулою:

73