Page 73 - 4815

Для транспортування ванни в інтервал прихоплення
використовують протискувальну рідину, об'єм якої обчислюють за
формулою:
2
V  0 ,785 d  (Н  h 2 ) V , (3.2)
бк
пр
нл
3
де V нл – об'єм нагнітальної лінії від ЦА до устя, м .
У другому випадку (рисунок 3.2) об’єми рідинної ванни та
протискувальної рідини обчислюють за такими формулами:
V  0 ,785 (K  D  D бк ) (h 2 h 1 ), (3.3)
2
2
в
св
2
V  0 ,785 [d  H  (K  D  D бк ) h 2 ]  V , (3.4)
2
2
нл
св
бк
пр
Буферну рідину готують з наявного бурового розчину
шляхом обробки його реагентами-структуроутворювачами.
Об'єм буферної рідини для затрубного простору обчислюють
за формулою:
2
2
V  0 ,785 (K  D  D бк ) h , (3.5)
б
бз
св
де h б – висота стовпа буферної рідини, м.
Об'єм буферної рідини для трубного простору обчислюють
за формулою:
2
V  0 ,785 d бк h  б . (3.6)
бΤ
Перед закачуванням рідинної ванни у свердловину
3
нагнітають 1-2 м буферної рідини. Основна мета буферної рідини
не тільки відділити силікатно-калієву ванну від бурового розчину,
але і зруйнувати фільтраційну кірку зі стінок свердловини, створити
сприятливі умови для проникнення ванни у стінки свердловини.
Такі функції виконують ерозійні буферні рідини або в’язко-
пружний розділювач. Оскільки ефективність рідинної ванни
залежить від глибини проникнення її у стінки свердловини,
додатково фільтраційну кірку руйнують за допомогою пружних
механічних шкребків, установлених на бурильній колоні.
Після готовності всіх складових свердловину промивають і
послідовно закачують у неї буферну рідину, рідинну ванну та
протискувальну рідину. Як правило, протискувальною рідиною
слугує буровий розчин, який використовують при бурінні
свердловини. Останній кубічний метр протискувальної рідини
закачують на пониженій передачі роботи цементувального агрегата,
що забезпечить точніше розміщення ванни у заданому інтервалі.

71