Page 31 - 4815

S l 
l  ) 2 ( 1 m   , (2.10)
л
S  S  S ) 1 ( 2 л
2
1
 бр
7 Після кожного циклу ГІС із свердловини викидається легка
рідина в об’ємі, який обчислюємо за формулою
V  S ) 2 ( 1  (l  l л ) , (2.11)
в
m
Об'єм рідини, обчислений за формулою 2.11 слід закачувати
у свердловину після кожного циклу ГІС.
Наведені формули можна використовувати для
технологічного розрахунку як прямого ГІС, так і зворотного ГІС.
При прямому (ПГІС) їх використовують у наведеному запису, а при
зворотному (ЗГІС) - S 1 заміняють на S 2 і навпаки.
Слід зазначити, що реалізація ЗГІС можлива за умови
закриття універсального превентора, а розрахунки граничного
значення тиску на розтяг та за формулою Барлоу не виконують.
Висота стовпа полегшеної рідини у затрубному просторі повинна
бути менша від глибини спуску попередньої обсадної колони.
Технологія проведення способу і підготовчі роботи зводяться
до наступного:
1 Визначити верхню межу прихоплення, а при нагоді і
інтервал прихоплення.
2 Забезпечити бурову двома діафрагмовими камерами,
засувкою високого тиску, нагнітальною головкою та наголовником.
3 У верхній частині бурильної колони встановити ОБТ так,
щоб її верхня частина виступала над ротором не більше, ніж на 40-
50 см (на рисунку 2.1 не наведено).
4 Відновити циркуляцію, інтенсивно промити свердловину
до вирівнювання параметрів бурового розчину.
5 Приєднати до бурильної колони наголовник з діафрагмами,
вибраними відповідно до розрахунку. Опресувати наголовник,
нагнітальну головку та діафрагмову камеру на тиск, що перевищує
максимальний при ГІС на 25 %. Обв’язати обладнання для
проведення ГІС відповідно до схеми на рисунку 2.1.
6 Цементувальні агрегати під’єднати до відвідних патрубків
нагнітальної головки і до приймальних ємностей з водою.
7 Розвантажити бурильну колону повністю (якщо її вага до
місця прихоплення менша 1000 кН), або частково (якщо її вага до
місця прихоплення перевищує 1000 кН).

29