Page 36 - 4815

 , 9 25 10  1000 
3 
2 
3 
1420 , 9 81 2400  31 10 6  9    , 25 10  7 , 5  10   
l  7 , 5  10 2   , 9  81 ( 1420  1000 ) 1420  
1
 618 . м
Порівнюємо висоту стовпа легкої рідини з глибиною спуску
попередньої колони 618<1800 м, отже реалізація ЗГІС можлива.
2 Обчислюємо максимальний надлишковий тиск на усті в
затрубному просторі (формула 2.6)
P  1420  1000  ,9 81 618  , 2 55 10 Па.
6

н
При реалізації ЗГІС розрахунок граничних значень тисків на
розтяг та за формулою Барлоу не виконується.
3 Обчислюємо необхідний об'єм полегшеної рідини для
першого циклу ГІС формулою 2.9:
3

2
V  7 , 5  10  618  35 8 , м .
л
4 Після циклу ГІС в колоні залишиться стовп полегшеної
рідини висотою (формула 2.10):
7 , 5  10  618
2

l  25  10   590 м.
л

3


3
2
, 9 25  10  7 , 5  10  , 9 1000
1420
5 Після кожного циклу ГІС із свердловини викидається
полегшена рідина в об’ємі, який обчислюємо за формулою 2.11:
3
V  7 , 5  10  2 (  618  590 )  , 1 624 м .
в
Такий об'єм рідини слід закачувати у свердловину після
кожного циклу ГІС.
2.4 Технологічні розрахунки при встановленні нафтових
ванн
Нафтові ванни установлюють відразу після виникнення
прихоплення. Для установлення ванни рекомендовано
використовувати безводну високорухливу малопарафінисту нафту
низької густини.
Об'єм нафти для ванни визначають із виразу:
V  V  V  V , (2.13)
нв
2
1
3
де V 1, V 2, V 3 – відповідно об’єм нафти у кільцевому просторі, об'єм
3
нафти у бурильній колоні, об'єм нафти для підкачування, м .
34