Page 30 - 4815

S 2 – усереднена площа затрубного простору, м;
3
 л – густина полегшеної рідини, кг/м .
2 Обчислюємо максимальний надлишковий тиск на усті
після завершення закачування рідини за формулою:
P   бр   л  g l 1 , (2.6)
н
3 Максимальний надлишковий тиск на усті обмежений
міцністю бурильних труб на розрив в умовах складного
навантаження з урахуванням коефіцієнтів запасу міцності.
Граничне значення тиску, виходячи із міцності на розтяг
першої від устя труби бурильної колони можна оцінити за
формулою:
8 , 0   f  G
P  Т 1 бк , (2.7)
гр
S 1
де G бк – вага не прихопленої частини бурильної колони, Н;
2
f 1 – площа поперечного перерізу тіла труби, м .
4 Граничне значення тиску за формулою Барлоу можна
оцінити з виразу [12]:

 
P гр  52,1 Т , (2.8)
d 
де δ – товщина стінки труби, м;
d Т – зовнішній діаметр прихопленої бурильної колони, м.
Порівнюємо значення тисків, обчислених за формулами
2.7 та 2.8 з величиною максимально допустимого, отриманого за
формулою (2.6). У випадку, якщо вони перевищують максимально
допустимий тиск, то перерахунок висоти стовпа полегшеної рідини
у колоні не проводять. Якщо величини, обчислені за формулами 2.7
та 2.8, (або одна із них) менші від максимального надлишкового
тиску, то уточнюємо висоту стовпа полегшеної рідини l 1,
підставивши найменше значення граничного тиску у формулу (2.6).
5 Обчислюємо необхідний об'єм полегшеної рідини для
першого циклу ГІС за формулою
V  S ) 2 ( 1 l  , (2.9)
л
1
6 Після циклу ГІС в колоні залишиться стовп легкої рідини
висотою:

28