Page 5 - 4807

значну, а іноді й визначальну роль у формуванні і трансформації
естетичної цінності у сфері масової свідомості і поведінки.
Ні психологічні, ні об’єктивно-соціологічні дослідження естетичного
до тепер не мали вирішального успіху, хоча додали багато до розуміння
естетичного сприйняття і залежності естетичної свідомості від конкретних
соціально-історичних обставин. Ці дослідження виразно показали, що
естетична цінність не може бути віднесена тільки до індивідуума або
тільки до деякої культури. Уявлення про формування естетичної цінності у
масовій свідомості повинно об’єднувати в собі обидва ці аспекти її
існування.
Найбільш ефективним методом дослідження архітектурних систем
визнано процес моделювання, який полягає в розробленні особливих
абстрактних систем – моделей, котрі відображають структуру і функцію
досліджуваного об’єкту. Класифікацію моделей можна здійснювати за
різними критеріями: характером об’єктів моделювання, засобами
моделювання, сферою застосування моделей, рівнями, глибиною розгляду
об’єктів моделювання.
Сучасним будинкам стали притаманні такі риси як незавершеність,
фрагментарність, а форми їх тяжіють до реконструкції та колажів.
Студентам, фактично, стало неможливим встановити, в якій стилістиці
творять зодчі.
Процес формування естетичної цінності не може бути виведений з
практики виробництва та існуючих потреб. Естетична архітектурна
діяльність виділилася в особливу сферу суспільного виробництва, а
естетичні потреби стали рівноправними з іншими духовними і
матеріальними потребами.
Сутність роботи студента-архітектора полягає в тому, щоб,
здійснюючи естетичний пошук, знайти і впровадити у життя новий спосіб
естетичного устрою предметно-просторового простору. Естетична єдність
змісту і форми передбачає їх певну позитивну однотипність, прогресивний
і архітектурно розвинутий зміст та повноцінну форму. Але сліпе
дотримання ринкової стихії без проникнення в сутність соціокультурних
процесів, що стоять за цими явищами, без виявлення дійсного соціального
замовлення протирічило б основній свідомій меті професіональної
діяльності. Безладній зміні модних переваг необхідно протиставити
важливі фрагменти цілісно-сформованого предметно-просторового
середовища.
Естетична цінність творів архітектури у масовій свідомості далеко не
однозначна. Стверджуючи, що річ красива, люди рідко можуть
обґрунтувати це твердження. У багатьох випадках виявляється, що річ
визнана красивою, тому що вона модна, престижна, символізує дещо або
дозволяє виділитись серед інших. Це ж стосується і архітектури. Тому на
перший план перед студентами висувається проблема розмежування

4