Page 48 - 4799
P. 48

атома,  коли  один  електрон  атома  поглинає  всю  енергію  віддачі  й  залишає
                  атом. Це явище називають створенням  триплету. Поріг створення триплету
                  становить  E       4m  c 2    , 2  04  МеВ. Процес народження пари в полі електрона
                                 e     e
                  набуває помітного значення лише при Еγ>6 МеВ.
                         Таким чином, γ-квант може перетворитися на пару електрон-позитрон
                  лише в зовнішньому електричному полі, наприклад, у полі атомного ядра або
                  в  полі  електрона,  але  народження  електронно-позитронної  пари  в
                  кулонівському  полі  електрона  характеризується  дуже  малим  перерізом
                  порівняно з перерізом народження пари в кулонівському полі ядра.
                         Основні  закономірності  процесу  утворення  електронно-позитронних
                  пар:
                         1.  за  досить  високої  енергії  γ-квантів  (Е γ>Е пар)  електрон-позитронні
                  пари утворюються в кулонівському полі ядра або електрона;
                         2.  переріз  утворення  пар  пропорційний  квадрату  заряду  для  всіх
                                             2
                  значень енергії:       ~Z ;
                                        пар
                                                            2
                         3.  за  енергії  γ-квантів  m    c  E  m  c   2  /   Z  3 / 1    переріз  утворення  пар
                                                         e          e
                  пропорційний логарифму енергії γ-квантів               ~lnE γ;
                                                                        пар
                                                          2
                         4. за енергії γ-квантів  m     c  E  m  c   2  / б   Z  3 / 1   переріз утворення пар не
                                                       e       Г   e
                  залежить від енергії γ-квантів.

                                                  4.7 Ядерний фотоефект
                         Ядерний  фотоефект  -  це  процес  непружної  взаємодії  γ-квантів  з
                  атомними ядрами. Він  відбувається при енергіях  γ-випромінювання, вищих
                  за  поріг  фотоядерних  реакцій,  у  результаті  яких  утворюються  вторинні
                  частинки: протони (р), нейтрони (n), дейтрони (d), альфа-частинки (α).
                         Ядро,  яке  захопило  γ-квант,  збуджується.  Збудження  знімається
                  найчастіше  випромінюванням  нейтрона  (γ,  n)  -  γ-нейтронний  ефект
                  (фотонейтронний ефект), рідше  - випромінюванням протона  (γ, р), поділом
                  ядра (γ, f) або іншими ядерними реакціями.
                         Реакція фотоядерного поглинання характеризується в цілому високим
                  енергетичним  порогом  Е n>5  МеВ,  наприклад  для  Тh  та  U  порогова  енергія
                  становить відповідно 6,35 і 5,97 МеВ. Тому в ослабленні γ-випромінювання
                  природних  радіоактивних  елементів  цей  вид  взаємодії  помітної  ролі  не
                  відіграє.  Виняток  спостерігається  лише  при  взаємодії  γ-випромінювання  з
                                                 8
                  ядрами  берилію        9 Be  ,n   Be  і  дейтерію   2 H( ,  n) 1 H .  Порогові  енергії  цих
                  реакцій Е n відповідно становлять 1,671 і 2,226 МеВ.
                         Основні закономірності ядерного фотоефекту:
                         - переріз має форму дзвону з максимумом при E γ=10-15 МеВ;
                         - інтегральний переріз пропорційний заряду атомів середовища Z;
                         - внесок до перерізу повного фото поглинання - ~1%. Існує ще один тип
                  фотоядерної реакції, за якої відбувається збудження ядра. Це так звані реакції
                  непружного розсіяння γ-квантів на ядрі, які символічно позначаються (γ, γ).
                  При непружному розсіянні частина енергії γ-кванта передається збудженому


                                                                                                             48
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53