Page 45 - 4799
P. 45

3.     переріз  фотоефекту  сильно  залежить  від  заряду  ядер  речовини
                                            5
                  середовища (σ фот) K~Z  при всіх енергіях γ-квантів;
                         4.     переріз  фотоефекту  сильно  залежить  від  енергії                  1
                                                                                                 фот  K    E 3 5
                                                                                                            
                  для  E    m      c   2   і      1   - для  E   m    c   2  .
                                e           фот  K    E                   e
                                                         
                           Фотоефект  особливо  характерний  для  важких  речовин,  де  він  має
                  значну  ймовірність  навіть  за  високих  енергій  γ-випромінювання.  У  легких
                  речовинах  (Z<20)  фотоефект  стає  помітним  лише  за  відносно  невеликої
                  енергії γ-квантів. Фотоефект є основним механізмом поглинання м'якого γ-
                  випромінювання важкими атомами.
                         Звільнене  в  результаті  фотоефекту  місце  на  електронній  оболонці
                  заповнюється  електроном  з  оболонок,  розміщених  на  більш  високих
                  енергетичних  рівнях.  Фотоефект  супроводжується  характеристичним
                  випромінюванням  у  результаті  переходів  електронів  на  вакантні  місця  в
                  електронній  оболонці  атома.  Енергія  збудження  може  бути  передана
                  електронам  зовнішньої  оболонки  атома.  У  цьому  випадку,  крім
                  фотоелектронів з енергією Е е, з'являться електрони з енергією, близькою до
                  енергії  зв'язку  електрона  (т.  зв.  Оже-електрони).  Тому  “монохроматичні”
                  фотони створюють лінійчаті спектри фотоелектронів.

                                   4.5. Комптонівське розсіяння (комптон-ефект)
                         Комптонівським  розсіянням  (комптон-ефектом)  називається  розсіяння
                  γ-кванта на електроні. Це відбувається, коли енергія зв'язку електрона в атомі
                  набагато  менша  за  енергію  падаючого  γ-кванта  (Е γ>>Е зв).  Тобто
                  комптонівське  розсіяння  -  це  розсіяння  відносно  високоенергетичних  γ-
                  квантів  на  електронах  атомів  речовини,  яке  відбувається  зі  зміною  їхньої
                  енергії, що залежить від кута розсіяння, але не залежить від атомного номера.
                  В  області,  де  комптон-ефект  є  переважаючим  (0,5<Еγ<10  МеВ),  енергія  γ-
                  квантів переважає енергію зв'язку електронів для більшості речовин, і тому
                  зв'язок  електрона  з  ядром  практично  не  впливає  на  особливості
                  комптонівського розсіяння.
                         Розрізняють  прямий  і  зворотний  комптон-ефекти.  Прямим  називають
                  процес  комптонівського  розсіяння  на  електроні,  що  перебуває  в  стані
                  спокою, зворотним - на електроні, що рухається. У прямому комптон-ефекті
                  енергія  розсіяного  γ-кванта  Еγ  та  електрона  віддачі  Е е  залежно  від  кута
                  розсіяння θ відповідно визначається з таких співвідношень.
                         Первинний γ-квант з енергією Е γ=hν та імпульсом Еγ/с при взаємодії з
                  електроном (рис. 4.1) відхиляється на кут θ від початкового напрямку. Його
                                                                  '
                  енергія змінюється і стає рівною Е' γ=hν , а імпульс - E' γ/c. Електрон отримує
                                                                      (m   ) 
                  енергію:  Е е=Е γ-Е' γ,  швидкість  ν,  імпульс        e          (де      )  і  рухається
                                                                             1   2          c
                  під кутом φ у напрямку руху первинного кванта.






                                                                                                             45
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50