Page 40 - 4799
P. 40
Якщо відома часова залежність потужності дози, то дозу за деякий
інтервал часу від t 1 до t 2 можна розраховувати за формулою:
2 t
D P dtt . (4.13)
1 t
Зв'язок між потужністю експозиційної дози Р експ інтенсивністю I і
потоком γ-випромінювання з енергією Е визначається виразом:
P I N E , (4.14)
k k
де μ k - коефіцієнт передачі енергії. Для γ-випромінювання з енергією до
10 МеВ його можна взяти рівним коефіцієнту поглинання енергії.
Залежно від типу взаємодії розрізняють потужність поглиненої дози,
потужність еквівалентної дози і потужність експозиційної дози. Енергію,
поглинену одиницею об'єму за одиницю часу, називають потужністю
поглиненої дози. Одиниця вимірювання у системі СІ - грей в секунду (Гр/с),
позасистемна одиниця - рад/с.
Потужність експозиційної дози: у системі СІ - ампер на кілограм (А/кг),
позасистемна одиниця - Р/с. У геофізиці досить часто використовують
-15
позасистемну одиницю мкР/год (1 мкР/год=71,6·10 А/кг).
Потужність еквівалентної дози: у системі СІ - зіверт у секунду (Зв/с),
позасистемна - бер/с.
4.2 Пружне та непружне розсіювання
Пружним розсіянням називається процес взаємодії частинок, при якому
зберігається повна кінетична енергія всіх частинок, що взаємодіють, але
відбувається її перерозподіл між частинками:
E поч=E кін. (4.15)
Непружним розсіянням називається процес взаємодії частинок, при
якому частина повної енергії витрачається на збудження внутрішніх ступенів
свободи атома або ядра та енергію випромінювань або частинок, що
утворюються:
E поч=E кін+E збудж. (4.16)
Інформацію про ймовірність процесу або механізм ядерної реакції
можна отримати за допомогою ефективного перерізу відповідного процесу.
При проходженні через речовину іонізуючі випромінювання
заряджених частинок і нейтронів взаємодіють з атомами (атомними ядрами і
атомними електронами). Енергія іонізуючих випромінювань, які мають
40