Page 36 - 4799

Крім того, у практиці радіометричних досліджень ще досить часто
використовують позасистемну одиницю активності Кюрі (Кі).
10
Співвідношення між одиницями активності: 1 Кі=3,7·10 Бк.
Питома активність - це активність одиниці маси. У системі СІ це
бекерель на кілограм (Бк/кг) та його похідні. 1 Бк/кг дорівнює питомій
активності, за якої на 1 кг радіонукліда припадає активність 1 Бк. Крім того,
іноді використовують несистемні одиниці Кі/кг.
Об'ємна активність це активність одиниці об'єму. У системі СІ це
3
3
бекерель на метр кубічний (Бк/м ) та його похідні. 1 Бк/м дорівнює об'ємній
3
активності, за якої на 1 м радіонукліда припадає активність 1 Бк. Часто
використовують несистемні одиниці Кі/л. В одиницях об'ємної активності
виражають концентрацію радону та інших газоподібних радіоелементів.
Поверхнева активність - це активність одиниці площі поверхні. У
2
2
системі СІ це бекерель на метр квадратний (Бк/м ) та його похідні. 1 Бк/м
2
дорівнює поверхневій активності, за якої на 1 м площі поверхні припадає
активність 1 Бк.
Як уже зазначалося, радіоактивний розпад супроводжується γ-
випромінюванням. У зв'язку з тим, що енергія і кількість γ-квантів за один
розпад різна для різних радіоактивних ізотопів, виражена в бекерелях
радіоактивність недостатня для характеристики γ-активності різних речовин.
З метою характеристики останньої широко використовується величина
радієвого γ-еквівалента Е γ і позасистемна одиниця міліграм-еквівалент радію
(мг-екв Rа) - кількість ізотопу, γ-випромінювання якого має таку ж
іонізаційну здатність (у повітрі), як і γ-випромінювання 1 мг 226 Ra (разом із
продуктами його розпаду) після проходження через платиновий фільтр
товщиною 0,5 мм. Аналогічною величиною в системі СІ служить радієвий γ-
еквівалент джерела, який дорівнює відношенню γ-випромінювання даного
радіоактивного ізотопу (або препарату із суміші ізотопів) до γ-
випромінювання 226 Raактивністю 1 Бк.
Характеристика полів іонізуючого випромінювання. Іонізуючим
випромінюванням називається потік заряджених або нейтральних частинок
(квантів), при взаємодії яких з речовиною утворюються електричні заряди
різних знаків.
Характеристикою іонізуючого випромінювання є тип частинок, їхня
енергія, напрямок розповсюдження, інтенсивність та їхній енергетичний,
просторовий і часовий розподіл.
Залежно від складу випромінювання розрізняють однорідне і змішане
іонізуюче випромінювання. Випромінювання, яке складається із частинок
одного виду, є однорідним, із двох або більше видів - змішаним.
Моноенергетичне іонізуюче випромінювання створюється частинками
з однаковою енергією. Якщо енергія частинок різна, випромінювання є
немоноенергетичним. Так, β-випромінювання і гальмівне рентгенівське
випромінювання - приклади немоноенергетичного випромінювання.
Прикладом моноенергетичного випромінювання може бути потік α-частинок
певної енергії при розпаді радіонуклідів.

36