Page 75 - 4792

чної та/або організаційної залежності у формі участі в статут-
ному фонді та/або управлінні. Залежність може бути :
простою – в разі, якщо одне з підприємств має можли-
вість блокувати прийняття рішень іншими (залежними) під-
приємствами;
вирішальною – у разі, якщо між підприємствами встано-
влюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок
переважної участі контролюючого підприємства в статутному
фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління
іншого (дочірнього) підприємства, зокрема, володіння конт-
рольним пакетом акцій.
Суб’єкт господарювання, що володіє контрольним па-
кетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинго-
вою компанією. Відносини між ними регулюються ст.126
ГКУ. Дочірні підприємства, залежні від холдингової компа-
нії, залишаються юридично самостійними учасниками, про-
те пов’язані відносинами організаційно-економічної залеж-
ності. Холдинг — головний суб’єкт частіше є «фінансовим
центром і мозком» економічного об’єднання, причому даний
суб’єкт, хоча й може, але найчастіше сам господарської
діяльності не здійснює.

3.10 Поняття господарського товариства

Суть і співвідношення різних видів господарських то-
вариств
Основними актами законодавства, що регулюють відно-
сини, які виникають у процесі створення, діяльності і припи-
нення діяльності господарських товариств є ГКУ (ст.ст. 79-
92), ЦКУ (ст.ст. 113-162), Закон «Про господарські товарис-
тва»,Закон «Про акціонерні товариства»17.09.2008 р.
Поняття господарського товариства закріплене в зако-
нах ч. 1 ст. 113 ЦКУ і ст. 1 Закону «Про господарські това-
риства» визначають його, як юридичну особу, статутний
(складений) капітал якої поділений на частки між учасника-
ми. Ч. 1 ст. 79 ГКУ дає інше визначення: господарські това-

78