Page 74 - 4792

- виконання завдань, визначених договором, статутом,
актом про створення об’єднання;
- вирішення спільних для групи підприємств питань, зо-
крема, питань соціально-економічного розвитку;
- проведення спільної для галузі науково-технічної полі-
тики;
- виконання за необхідності планових функцій;
- координаційні;
- захист прав та інтересів підприємств об’єднань тощо.
Основні положення щодо управління об’єднанням під-
приємств встановлені в ст.122 ГКУ, згідно з якою господарсь-
кі об’єднання мають вищі органи управління (загальні збори
учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені ста-
тутом господарського об’єднання.
Певні особливості встановлені ГКУ щодо управління
державним (комунальним) господарським об’єднанням.
Управління здійснюють правління об’єднання і генеральний
директор об’єднання, який призначається на посаду та звіль-
няється з посади органом, що прийняв рішення про утворення
об’єднання. Склад правління, порядок управління визначаєть-
ся статутом об’єднання відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.125 ГКУ підприємство може бути
учасником промислово-фінансової групи (або транснаціона-
льної фінансово-промислової групи, якщо до складу групи
входять українські та іноземні юридичні особи), яка не є юри-
дичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб’єкт
господарювання.
Порядок утворення та інші питання діяльності промис-
лово-фінансових груп визначаються Законом України від
21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» та
іншими нормативно-правовими актами, зокрема, положенням
про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію про-
мислово-фінансових груп, затвердженим Постановою КМУ
від 20.07.1996 р. № 781.
Відповідно до ч.1 ст.126 ГКУ асоційовані підприємства-
господарські організації – це група суб’єктів господарювання-
юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економі-

77